Вікторія Єрмолаєва: Сьогодні поширилася інформація про те, що Росія надає Ірану розвідувальні дані для здійснення ударів по базах Сполучених Штатів у регіоні Близького Сходу.
Чи можна вважати подібні дії — надання розвідувальної інформації — прямою участю Російської Федерації у збройному конфлікті проти Сполучених Штатів та Ізраїлю?
Вʼячеслав Ліхачов: Відомо, що Сполучені Штати також передавали розвідувальні матеріали Україні. Отже, чи слід розцінювати це як участь американської сторони у війні проти Росії?
З огляду на поточний стан переговорного процесу та двосторонніх відносин між Росією та США, Москва, очевидно, так не вважає. Відповідно, й допомога Росії Ірану у конфлікті з Ізраїлем та Америкою, ймовірно, не буде визначальним фактором. Проте залишається невідомим, як на це реагуватиме адміністрація Білого дому.
«Іранська стратегія — зробити війну надто дорогою»
Вікторія Єрмолаєва: Якщо звернутися до американських планів, то Сполучені Штати заявили, що мають намір взяти під контроль повітряний простір Ірану менш ніж за тиждень. Водночас Дональд Трамп не виключає варіанту введення американських військ на територію Ірану. У відповідь Іран здійснює обстріли сусідніх країн.
Яка тактика стоїть за цими діями? Чому Іран не атакує безпосередньо бази США чи Ізраїлю, а обирає інші цілі? Чи не загрожує це масштабнішою ескалацією?
Вʼячеслав Ліхачов: Тут важко робити загальні висновки. Дії Ірану спрямовані на те, щоб зробити війну надзвичайно витратною та складною для Сполучених Штатів, їхніх союзників та світової економіки загалом.
Мета полягає у змусити США зупинити бойові операції до того моменту, коли їхні дії почнуть реально загрожувати існуванню іранського режиму.
Для досягнення цієї мети Іран реалізує такі заходи:
- Дестабілізує енергетичний ринок через перекриття Ормузької протоки;
- Наносить удари по нафтовидобувних, нафтопереробних і газових об’єктах у Саудівській Аравії;
- Завдає ударів по системах водопостачання та інфраструктурі життєзабезпечення;
- Обстрілює економічні об’єкти, зокрема цивільні, такі як аеродроми, бізнес-центри та готелі;
- Прагне створити хаос у регіоні, щоб ускладнити ситуацію для партнерів США.
Ідея полягає в тому, щоб кожен день конфлікту ставав надто дорогим, а регіональні союзники США відчували тиск і починали примушувати американську адміністрацію шукати дипломатичне врегулювання.
Власне, ця стратегія була оголошена заздалегідь: інформаційне агентство, афілійоване з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), ще перед початком бойових дій оприлюднило план реакції на атаки проти Ірану, передбачаючи перекриття Ормузької протоки та удари по сусідніх країнах.
Цей план був, серед іншого, елементом стримування, щоб попередити удари по Ірану.
Однак після першого дня, коли США фізично ліквідували частину керівництва Ірану, а відповіді Ірану були масштабними, цей план було запроваджено в дію.
Нині ми спостерігаємо своєрідне протистояння між Іраном, що намагається завдати збитків економікам арабських монархій Перської затоки, та Сполученими Штатами разом із Ізраїлем, які прагнуть позбавити Іран такої здатності.
Чи існує загроза існуванню Ірану як держави
Вʼячеслав Ліхачов: В Ірані є численні сепаратистські групи, які потенційно зацікавлені в послабленні чи дезінтеграції країни. Іран є етнічно різноманітним суспільством.
Також довкола знаходяться держави із власними амбіціями, проте, на мою думку, ані Азербайджан, ані Курдистанський регіон Іраку не можуть самотужки зіграти вирішальну роль у цих процесах.
Потенційний вплив цих факторів став би суттєвим лише в разі початку дезінтеграції у межах самої країни, чого наразі не спостерігається.
Немає жодних ознак громадянської війни чи конфліктів за зразком сирійського сценарію, також відсутній серйозний розкол серед еліт або опозиція аятолам і КВІР з боку армійського командування.
З огляду на це я не вбачаю зовнішнє втручання як вирішальний чинник для майбутнього існування держави.
Росія і постачання «шахедів» Ірану
Вʼячеслав Ліхачов: У Росії наразі менше безпілотників типу «шахед» не тільки через нестачу поставок з Ірану. Росія налагодила локальне виробництво та модернізацію цих безпілотників, і ті, що зараз запускаються по нас, виготовлені саме в Росії.
Менша кількість «шахедів» пов’язана також із тим, що перед війною Москва постачала безпілотники Ірану. В цей час російські безпілотники використовуються в ОАЕ і, ймовірно, були зафіксовані під час атак на британську базу на Кіпрі, де реєструвалися «шахеди» з російськими компонентами.
Отже, допомога Ірану Росії сьогодні не є визначальною чи суттєвою. Проте у разі втрати Ірану як постачальника зброї для Росії, це мало би незначний вплив на фронті чи в тилу України.
Втім стратегічно такий розрив союзницьких відносин виявиться значною втратою, особливо з огляду на те, що у Росії залишилося обмежене коло відданих партнерів, а їхня кількість протягом останнього півтора року скорочується.
Враховуючи падіння режимів Башара Асада та Ніколаса Мадуро, серед союзників залишаються Північна Корея та Куба, хоча щодо останньої ситуація також є нестабільною.
Це важливо не лише з точки зору зменшення політичного впливу, а й через репутаційні втрати.
Крім того, Іран має значущу транспортно-логістичну роль у зв’язку з маршрутами до Індійського океану. Росія мала великі плани щодо розвитку цього коридору, який скорочує шлях постачань до країн Південної Азії порівняно з перевезеннями через Балтійське море.
Вже були вкладання коштів у розвиток цього логістичного маршруту.
Окрім того, товари подвійного призначення та різноманітна електроніка з Європи потрапляли через ОАЕ та Оман до Ірану, а звідти — до Росії, що має роль для військово-промислового комплексу РФ.
Втратa цього ланцюга постачання може негативно вплинути на Росію і відповідно стати вигідною для нас. Хоча Росія й спробує створити альтернативні маршрути, це займе час і, ймовірно, зростуть витрати, що стане додатковим плюсом для нашої сторони.
Перспективи нафтогалузі
Вʼячеслав Ліхачов: Багато що залежить від тривалості поточної ситуації. У короткостроковій перспективі Росія може отримати економічну вигоду.
Це зумовлено, зокрема:
- Зростанням цін на енергоносії;
- Збільшенням попиту на нафту.
Останніми місяцями Росія свідомо знижувала видобуток нафти через обмежені можливості її збуту. Проте у разі загострення дефіциту і активного пошуку покупцями альтернативних джерел, Росія зможе не лише скористатися зростанням цін, але й отримати додатковий прибуток за рахунок збільшення попиту.
У разі тривалого перекриття Ормузької протоки на місяць чи більше, це може негативно вплинути на надходження до бюджету РФ.
Підвищення цін на бензин
Вікторія Єрмолаєва: Останнім часом ціни на бензин і дизельне паливо стрімко зросли. Ви бачили черги на автозаправках у день, коли почалося підвищення? І це, можливо, лише початок — ціни можуть збільшитися ще більше. Хоча уряд заявив про плани стримувати зростання, ми вже відчуваємо підвищення вартості пального.
Андрій Куликов: Антимонопольний комітет України отримав завдання протягом трьох днів з’ясувати у постачальників причини такого різкого зростання цін на бензин.
Вʼячеслав Ліхачов: Можливо, має місце певний спекулятивний фактор. Фізичного дефіциту наразі, ймовірно, немає. Особливо з урахуванням того, що країни ОПЕК перед війною активізували відвантаження нафти для формування запасів, передбачаючи подібну ситуацію.
Водночас неясно, чи достатньо в Україні зроблено запасів пального для весняної посівної кампанії, або ці запаси будуть формуватися вже за новими, підвищеними цінами, що відобразиться не лише на автозаправках, а й у продовольчих супермаркетах.
Довідкова інформація
Держава через мережу автозаправних станцій «Укрнафта» здійснюватиме моніторинг і стримування зростання цін на пальне, які значно підвищилися на тлі військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.
Про це повідомив голова правління групи компаній «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта», Сергій Корецький.
За його словами, зростання цін на пальне відбувається не лише в Україні, а й на світових ринках.
Головною метою є забезпечення відсутності перебоїв у постачанні пального у зв’язку з порушеннями глобальних логістичних ланцюгів.
Зростання обсягів продажу пального керівник «Нафтогазу» пов’язує із панічними настроями серед споживачів.
Цей матеріал був профінансований урядом Великої Британії в межах проєкту «CRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», реалізованого Громадським радіо. Погляди, висловлені у публікації, належать її авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Під час передруку матеріалів із сайту hromadske.radio необхідно обов’язково розміщувати гіперпосилання на джерело й зазначати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та ім’я ЗМІ мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
