Сенсаційна історія Крістіни Кілер: жінка, що потрясла британську політику 1960-х
Життя на межі скандалу
Крістіна Кілер, відома як центральна фігура одного з найгучніших політичних скандалів Британії 1960-х років — справи Профумо, пішла з життя у віці 75 років у Фарнборо, Англія. Новину про її смерть оголосив син Сеймур Платт, повідомивши про хронічне обструктивне захворювання легень, яке стало причиною.
Життя Крістіни сповнене яскравих моментів і драматичних випробувань. Вона неодноразово боролася зі складнощами, здобувши своє місце в історії, але це коштувало їй чимало особистих втрат.
Витоки сенсації: знайомство з Джоном Профумо
У ранніх 1960-х Крістіна була названа “парти дівчиною” через свою яскраву зовнішність і активне соціальне життя. Саме на вечірці у 1961 році вона познайомилася з Джоном Профумо — впливовим секретарем воєнного відомства в консервативному уряді прем’єр-міністра Гарольда Макміллана.
Їй тоді було близько 19 років, а йому – понад 40. Ця зустріч розпочала низку непередбачуваних подій, що згодом спровокували один із найбільших політичних скандалів того часу.
Скандал, що потряс уряд
Справу Профумо виявили лише через кілька місяців, після того, як Профумо спробував заперечити свій роман під час засідання Палати громад у березні 1963 року, заявивши, що між ним і Крістіною не було нічого недоречного.
Однак нові факти стали розкриватися у пресі, а ЗМІ охрестили події “скандалом століття”. У червні 1963 року Профумо змушений був піти у відставку, визнавши обман.
В його власному листі про відставку він зізнався: «На жаль, я повинен визнати, що сказав неправду».
Роль Крістіни Кілер і можливі наслідки для безпеки країни
Крістіна мала стосунки не лише з Профумо. Серед її коханців був і командор Юджин Іванов — аташе радянського посольства в Лондоні. Цей факт занепокоїв британських чиновників і спецслужби (MI5), що побоювалися витоку державних таємниць через зв’язок Кілер з впливовими людьми.
Відставка прем’єра Макміллана наприкінці 1963 року також вважалася частково спричиненою цим скандалом.
Життя після скандалу
Профумо пішов з політики й уникнув публічних коментарів до самої своєї смерті у 2006 році. Його дружина Валері Хобсон залишалася з ним до своєї смерті в 1998 році.
Крістіна ж відкрито говорила про події, видавши у 2012 році мемуари під назвою «Таємниці і брехня», де вона чесно описувала своє ставлення до сексу і суспільних подвійних стандартів:
- Відвертость про свої стосунки та сексуальні уподобання;
- Критика лицемірства суспільства;
- Історії про своє знайомство з інфлюенсерами та впливовими особами.
Знайомство з впливовими колами через Стівена Уорда
Крістіна народилася 22 лютого 1942 року поряд з Лондоном, у містечку Аксбрідж. У 16 років покинула дім і працювала танцівницею в нічному клубі, де зустріла Стівена Уорда — остеопата, який підтримував зв’язки з політиками, аристократами і навіть членами королівської родини.
Вона описувала його як людину, що керувала цілою мережею впливових знайомств. Наклепи ЗМІ про його «ворожіння» і зв’язки з підпільними колами шокували суспільство. У 1963 році він покінчив життя самогубством.
Наслідки конфлікту та правда про Крістіну
Історія з Профумо стала публічною після інциденту з іншою коханкою Крістіни, Джонні Еджкомбом, який через ревнощі вистрілив біля дому Уорда, де жила Кілер. Це призвело до судового процесу, що вивів на поверхню всю правду.
Крістіна відбула півроку ув’язнення за свідчення під присягою, які були визнані неправдивими, пов’язаними з іншим її партнером, Алойзіусом Гордоном.
Після звільнення вона сподівалася розпочати кар’єру в кіно, але це так і не відбулося.
Відображення скандалу в мистецтві та культурі
Історія Кілер та Профумо надихнула створення фільму «Скандал» (1989), де роль Крістіни виконала Джоан Воллі, а Джона Профумо — Іен Маккеллен. Однак сама Крістіна вважала цей фільм лише поверхневим поглядом на події.
До цього були і інші спроби екранізації — наприклад, фільм «Історія Крістіни Кілер» 1963 року. Нещодавно з’явилася інформація про зйомки шестисерійного серіалу «Суд Крістіни Кілер» від BBC.
Особисте життя та спадщина
Крістіна була двічі одружена — з Джеймсом Левермором у 1960-х і з Ентоні Платтом у 1970-х. Окрім сина Сеймура, у неї залишилася онука.
Вона не погоджувалася з епітетом «проститутка», який іноді звучав на її адресу. У своїх мемуарах вона відкрито визнавала, що часом займалася сексом за гроші, але лише через відчай, і підкреслювала, що більші проблеми їй приносили саме стосунки на основі пристрасті та кохання.
Спогади очевидців тієї епохи
Ще одним відомим персонажем того скандалу була Манді Райс-Дейвіс, що ділила житло з Крістіною. Вона пізніше згадувала про розкутість того часу:
- Вважалося, що “хороші дівчата” не мали сексу зовсім;
- “Погані дівчата” дозволяли собі трохи більше;
- Партія та політика перепліталися в складній мережі інтриг і стосунків.
