Пам’ять Героїв Кіровоградщини: У Малій Висці та Розкішному провели в останню путь загиблих захисників України
21 жовтня у містечку Мала Виска Новоукраїнського району та селі Розкішне Голованівської громади, що в Кіровоградській області, провели траурні церемонії на честь двох мужніх воїнів — Олександра Скрипника та Ігоря Козяра, які віддали життя, захищаючи Батьківщину від російської агресії.
Життєвий шлях і служба Олександра Скрипника
Прощання з Олександром Скрипником відбулося на офіційному порталі Маловисківської міської ради. Народився він 14 липня 1988 року у Малій Висці, де закінчив місцеву школу №4. Згодом отримав інженерну освіту за спеціальністю «Інженер з електроустаткування» у інституті сільськогосподарського машинобудування в обласному центрі.
Професійна діяльність Олександра була тісно пов’язана з технічною сферою: спочатку він працював у районних електромережах, а згодом — на складі великої мережі магазинів у Броварах на Київщині. Із початком широкомасштабного вторгнення повернувся разом із родиною до рідної Малої Виски.
Військова служба та мужність
Мобілізували Олександра 10 червня 2022 року. Воїн служив у 38-му зенітно-ракетному полку в Одесі та Миколаєві, а останні тижні виконував обов’язки водія-санітара в медичному пункті 101-го окремого протитанкового батальйону.
За бойові заслуги він був нагороджений:
- Золотим Хрестом Головнокомандувача Збройних Сил України;
- Відзнакою командира 38-го зенітно-ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника;
- Медаллю «Ветеран війни».
На жаль, 38-річний герой загинув 16 жовтня 2026 року у результаті атаки FPV-дроном поблизу селища Кушугум Запорізької області. Він залишив по собі дружину, доньку, батьків, брата та бабусю.
Прощання з Олександром Скрипником, Мала Виска, Кіровоградська область, 21 жовтня 2026 року. Маловисківська міська рада
Ігор Козяр: Воїн з Розкішного
Прощання з Ігорем Козярем організувала Голованівська громада. Про це розповів голова громади Сергій Цобенко. Ігор народився 19 вересня 1990 року у селі Розкішне, навчався в місцевій школі, а потім здобув професійну освіту в Голованівському училищі №38.
До війни Ігор працював водієм в агропромисловій компанії. У липні 2023 року він був мобілізований, після чого служив у 37-й окремій бригаді морської піхоти — командиром машини десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти.
Пошуки і підтвердження загибелі
З 17 серпня 2023 року військового вважали зниклим безвісти під час бойових дій біля селища Урожайне на Донеччині. Наразі офіційно підтверджено його смерть, що стало тяжкою втратою для рідних, побратимів та всієї громади.
Пам’ятаємо і шануємо
Ці двоє сміливих чоловіків стали живим прикладом відданості та патріотизму. Важливо берегти пам’ять про них, підтримувати їхні родини та ніколи не забувати справжні жертви заради свободи України.
Підписуйтеся на Суспільне Кропивницький у соціальних мережах — Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok — щоб залишатися в курсі подій.
