У Кропивницькому уточнюють вимоги до написів на пам’ятниках Алеї пам’яті Захисників України: лише державною мовою
На Алеї пам’яті Далекосхідного кладовища в Кропивницькому планують затвердити нові правила: всі написи на пам’ятниках на території меморіалу повинні бути виключно українською мовою. Цей пункт доповнення з’явиться в оновленому Положенні про облаштування Алеї, яке найближчим часом розглядатимуть на засіданні виконкому міської ради.
Про це офіційно повідомив Сергій Якунін, керівник пресслужби Кропивницької міськради. З його слів, розробляють проєкт рішення, що змінить діюче рішення виконкому від 10 червня 2025 року № 588, яке регламентує створення і утримання Алеї пам’яті Захисників України в секторі військових поховань на Далекосхідному кладовищі.
Що втілює в собі нова редакція правил? На відміну від минулорічної редакції, де зазначалось лише загальне дотримання стандартів і технологій, оновлений проєкт 2026 року деталізує такі ключові вимоги:
- пам’ятник, постамент, надгробна плита, квітник, герб і вигнутий щит повинні бути виготовлені з чорного габро;
- проміжна плита та стовп — з сірого покостівського граніту;
- на лицьовій стороні мають бути розміщені портрет, прізвище, ім’я, по батькові (якщо є), державні нагороди (за наявності) та дати народження і смерті;
- усі написи на лицьовому і зворотному боці повинні бути українською мовою.
Дата засідання виконкому наразі тримається в таємниці з метою безпеки, а проєкт ще може зазнати доопрацювань перед остаточним затвердженням.
Причини для уточнення мовної вимоги на пам’ятниках
Однією з головних причин для внесення цієї норми стала ситуація, яка сталася на Алеї пам’яті у Кропивницькому. Там виявили пам’ятник полеглому українському військовому Івану Петухову з надписом російською мовою. Це викликало резонанс серед місцевих мешканців і активістів.
Інга Дуднік, членкиня робочої групи з питань облаштування Алеї пам’яті та мати загиблої в війні дочки, звернула увагу, що подібні написи російською — це не лише порушення символіки, а й серйозне емоційне навантаження для родин загиблих.
«Пам’ятник підписаний мовою тих, хто вбив цю людину. Поруч лежать сотні хлопців і дівчат, яких теж убила Росія. Я впевнена, що наказ про обстріл був відданий російською, і тяжко приймати, коли на алеї поховань воїнів, які загинули від рук агресора, пам’ятник має напис російською. Це тригерить усіх, хто приходить сюди вшанувати близьких. Адже це меморіал не для нас, а для наших нащадків.»
Стандарти оформлення і важливість єдиного підходу
Алею пам’яті захисників створюють згідно з затвердженим проєктом міської ради, де визначено чіткий зразок пам’ятників. Інга наголошує, що мовне питання — не лише про етикет, а про єдність і повагу до героїв.
«Якщо б цей пам’ятник стояв поза межами Алеї почесних поховань — будь ласка, можна написати будь-якою мовою. Але це особливий простір, і там потрібен єдиний стандарт.»
Позиція родини загиблого воїна
Мати Івана Петухова, Елла, пояснила, що вибір російської мови був свідомим рішенням родини, оскільки саме так говорив її син. Він добровольцем пішов захищати країну і продовжував спілкуватися російською мовою під час служби.
«Він казав: “Я пішов захищати Україну, але спілкувався з хлопцями російською”. Це доказує, що захищають країну не лише україномовні, а й російськомовні. Я підтримую його позицію.»
За словами Елли, для родини російська — рідна мова. Військові вважають головним, щоб їхній товариш міг їх захистити, незалежно від мови спілкування.
«Військові кажуть: “Головне — щоб людина поруч могла захистити”. Тому для нас це принципово — показати, що навіть російськомовні українці стоять за нашу незалежність.»
Апеляції до міської ради
Мати загиблого виступає проти обов’язкової вимоги до української мови на пам’ятнику сина і вимагає законодавчих підстав для такого рішення.
«Нехай покажуть мені документи, які зобов’язують писати українською. Це моє горе і горе моєї родини. Ми хочемо зберегти пам’ять так, як вважаємо за потрібне.»
Водночас Інга Дуднік підготувала звернення з проханням до міської влади перевірити факт встановлення надписів російською та провести роз’яснювальну роботу з родинами.
«Просимо допомогти з демонтажем чи заміною пам’ятників з надписями російською мовою, а також підтримати встановлення чіткого регламенту і стандарту оформлення могил на Алеї, де має використовуватися виключно державна мова.»
Активістка висловлює здивування, що стільки людей було залучено до встановлення пам’ятника, проте ніхто не зупинив таке порушення стандартів.
Що каже законодавство про мову на пам’ятниках
Згідно із Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної», на надгробках військових меморіальних місць, утриманих з місцевих бюджетів, має використовуватися саме українська мова. Проте цей закон не поширюється на написи на пам’ятках на інших кладовищах, які замовляють родини за власні кошти.
Єлизавета Сачура, представниця Уповноваженого із захисту державної мови, роз’яснює цю позицію:
«Ми з великою повагою ставимося до кожної людини, що віддала життя, і до їхніх близьких. Проте закон однаковий для всіх. Оскільки сектор військових поховань – це публічний простір, увінчаний коштом місцевої влади, саме тут повинна панувати державна мова.»
Реакція міської ради
19 жовтня пресслужба міськради повідомила, що через суспільний резонанс департамент соціальної та ветеранської політики звернеться до Уповноваженого із захисту державної мови для роз’яснення щодо використання мови на пам’ятках в Алеях почесних воїнських поховань.
Отриману консультацію врахують під час можливих змін до Положення про Алею пам’яті Захисників України на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому.
