Раніше вважали зниклими, на Кіровоградщині віддали шану загиблим воїнам-захисникам.

Written By: author avatar Олекса Тихій

22 Жовтня, 2026

Трагічне прощання: на Кіровоградщині вшанували двох героїв, що загинули в боях

Прощання з Миколою Івановим: від дитинства до фронтової служби

22 жовтня у Знамʼянській громаді попрощалися з Миколою Івановим – мужнім захисником, який віддав своє життя за Україну. Микола народився 5 жовтня 1990 року в селищі Знам’янка Друга, навчався в школі №6. Після закінчення школи опанував професії електрика та майстра колії у професійно-технічних училищах №3 і №12. Тривалий час працював монтером колії.

У війську Микола служив розвідником-гранатометником у спеціальному підрозділі. Військовий був учасником бойових дій і проявив себе справжнім героєм.

Обставини загибелі героя

3 січня 2025 року під час бойового завдання неподалік села Янтарне в Донецькій області Микола зник безвісти. Лише 6 жовтня 2026 року, після ідентифікації, його загибель була офіційно підтверджена. На той момент йому було всього 34 роки.

Володимир Бондаренко: патріот з Петрівської громади

В цей же день у Петрівській громаді відбулося прощання з Володимиром Бондаренком – відважним воїном, який віддав життя, захищаючи Батьківщину. Народився він у 1986 році в селі Чечеліївка Олександрійського району. Володимир навчався у місцевій школі, потім опанував професію у професійно-технічному училищі №31 в місті Олександрія.

Після завершення навчання працював у Петрівській виправній колонії №49, а згодом – у Балахівській житлово-комунальній конторі. У липні 2023 року він приєднався до лав Збройних сил України, де служив стрільцем-санітаром в піхотному підрозділі.

Пам’ять про солдата

У червні 2024 року Володимир зник безвісти в районі села Парасковіївка Донецької області. Лише 20 жовтня 2026 року підтвердили його загибель – він загинув 25 червня 2024 року. У бійця залишилися мати та дружина, які тепер втратили найдорожче.

Спільна біль і пам’ять громад

Обидва воїни були справжніми синами своєї землі, які пройшли нелегкий шлях від звичайного життя до героїчного фронтового подвигу. Їхні громади віддали шану у траурних церемоніях, де зібралися рідні, друзі, побратими та односельці, щоб попрощатися та вшанувати пам’ять захисників.

По завершенню урочистих заходів прозвучали слова підтримки рідним і тим, хто продовжує боронити країну. Було зазначено:

  • важливість пам’яті про кожного героя;
  • непохитність духу українського народу;
  • відданість і мужність тих, хто боронить свободу.

Що варто знати про героїв

  1. Обидва героя пройшли складний шлях підготовки та прослужили в бойових підрозділах.
  2. Їхня служба супроводжувалась відповідальністю за життя побратимів і виконання небезпечних завдань.
  3. Загинули під час виконання бойових обов’язків, проявивши справжній героїзм.

різне