Кіровоградщина прощається з чотирма Героями, які віддали життя за Україну
Спогади про Володимира Панасенка — від Знам’янки до поля бою
Володимир Панасенко народився в Кривому Розі, проте своє життя пов’язав із Знам’янкою, де навчався у Долинській загальноосвітній школі №2, а згодом – в Професійному ліцеї міста. За фахом він був машиністом електровоза і працював у локомотивному депо Знам’янки, захоплюючись технікою та залізничним транспортом.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Володимир без вагань став до лав захисників, служивши стрільцем-санітаром у військовій частині А1302. Він загинув 14 вересня 2023 року поблизу села Андріївка в Бахмутському районі Донеччини.
Прощання з Володимиром було зворушливим — на площі біля місцевого будинку культури зібралися рідні, друзі та земляки. У нього залишились дружина, донька та син, які тепер пам’ятатимуть його як мужнього чоловіка і захисника.
Прощання з Володимиром Панасенком. Знам’янка, 1 квітня 2026 року. Facebook/Знам’янська міська рада
Життя та відвага Володимира Мерлиці – історія Компаніївського захисника
Володимир Мерлиця народився 2 серпня 1985 року в селищі Компаніївка, де прожив все дитинство. Навчання проходив у місцевій школі, а потім, згодом, служив старшим водієм у складі самохідного артилерійського дивізіону військової частини А0224.
Війна не зламала його дух – Володимир віддав життя 25 березня 2026 року в зоні бойових дій біля села Добропілля, що на Донеччині. Прощання відбулося на центральній площі Компаніївки, де рідні та жителі громади віддали йому шану.
Ключові факти про Володимира Мерлицю:
- Дата народження: 2 серпня 1985 року;
- Посада: старший водій у артилерійському дивізіоні;
- Місце загибелі: село Добропілля, Донеччина;
- Дата прощання: центральна площа Компаніївки.
Олег Порожняков – від радіотелефоніста до Героя
Народжений 31 грудня 1998 року, Олег Порожняков присвятив себе військовій службі за контрактом. Він був радіотелефоністом у спеціалізованому батальйоні “Шквал” – підрозділі, який відзначався своєю злагодженістю та професіоналізмом.
Обов’язки Олега розпочалися 5 червня 2024 року, коли він почав захищати українські землі. На жаль, 1 серпня того ж року він загинув поблизу села Піщане в Харківській області. Його пам’ятають як відданого воїна і патріота рідної землі.
Євген Бандель – слюсар зі зброєю в руках
Євген народився 10 квітня 1984 року в місті Олександрія. Його освітній шлях проходив у школі №19, а згодом – у професійно-технічному училищі №31, де він оволодів спеціальністю газоелектрозварювальника. Після навчання працював на заводі “Автоштамп”, а пізніше – у Кременчуці на Крюківському вагонобудівному заводі.
Його військовий шлях розпочався у 2015 році під час мобілізації, де він брав участь в антитерористичній операції, служив у районах Харкова та Дебальцевого. З початком масштабної війни знову повернувся в армію, щоб захищати Україну.
Євген загинув 24 березня 2026 року у Харкові. Прощання відбулося біля палацу культури “Світлопільський”, а поховали його на військовому кладовищі.
Що варто знати про Євгена Банделя:
- Рік народження: 1984;
- Професія: газоелектрозварювальник;
- Учасник АТО та війни 2022 року;
- День загибелі: 24 березня 2026 року.
