Прощання з Героями: 29 квітня на Кіровоградщині вшанували пам’ять п’яти військових
Сергій Шаргуленко – життя, присвячене рідній землі та службі
29 квітня в Кіровоградській області відбулася траурна церемонія прощання з п’ятьма захисниками України. Один із них – Сергій Шаргуленко, який народився 2 червня 1982 року у селі Криничне Устинівської громади. Сергій виріс у багатодітній родині, був наймолодшим серед братів і сестер.
Освіту здобував у кілька етапів: у 1999 році закінчив Криничненську середню школу, згодом опанував агрономію в Бобринецькому аграрному коледжі, а також навчався в технічному університеті обласного центру.
Професійний шлях Сергія був пов’язаний із сільським господарством – працював начальником Устинівської насіннєвої станції та водієм на заводі “Криворіжсталь”. Перейшов у військо 25 лютого 2026 року, але не судилося довго служити: 27 квітня чоловік загинув, захищаючи країну.
Віктор Долополюк – від гірника до відважного воїна
Прощання з Віктором відбулося у Злинській громаді, де про нього згадували з глибокою повагою. Народився він 14 червня 1981 року, після школи Злинка №1 продовжив навчання у технікумі механізації сільського господарства, а згодом паралельно працював на гранітному кар’єрі і навчався заочно в інституті.
У 2012 році Віктор став підземним гірником на Новокостянтинівській шахті, але з початком війни його шлях змінився. Мобілізований в 2015-му, брав участь в антитерористичній операції, а після повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до війська.
Останній зв’язок з бійцем був 6 березня 2024 року, згодом він вважався зниклим безвісти. Судово-медична експертиза підтвердила його загибель поряд із селом Тоненьке Покровського району на Донеччині.
Роман Дудняк – мужність, перевірена часом і війною
Справу Романа Дудняка гідно вшанували у Новоархангельській громаді. Він народився 26 жовтня 1982 року у селі Журівка. Рідною домівкою для нього стало також місто Новоархангельськ, куди переїхала його сім’я.
Закінчивши школу №2, Роман самостійно оволодів навичками токаря, а згодом здобув професію кухаря в училищі №30 села Торговиця. Він рушив у військо 24 серпня 2024 року, служив навідником-оператором у Сумській і Курській областях.
У день власного 44-річчя він зник безвісти, а 14 березня 2026 року ДНК-експертиза підтвердила його загибель біля селища Новий Путь на території Курської області РФ. Крім батьків, у нього залишилися брат і племінники.
Ігор Блящук – педагог і військовий, що обрав шлях захисника
54-річний Ігор Блящук народився 13 січня 1972 року в місті Татарбунари Одеської області. Поетапно родина переселилася у село Коритно-Забузьке, а згодом до Вільшанки.
Ігор завершив навчання у Вільшанській школі, а потім в Одеському державному університеті на геолого-географічному факультеті, здобув звання лейтенанта запасу після військової кафедри. Особливу увагу приділяв педагогіці: викладав географію, історію та фізкультуру в кількох школах району.
Військова служба у Ігоря поєднувалася із викладацькою діяльністю: з 2014 по 2022 роки він вперто ніс службу, а також працював у школі. З 2015-го був мобілізований, служив у 8-му полку спеціального призначення, а з 2022-го – на різних військових посадах, зокрема у Подільському територіальному центрі комплектування. Помер 28 квітня під час відпустки через хворобу.
Микола Білоус – шляхи військової відданості та мирної праці
Микола Білоус народився 18 травня 1979 року в Краснопавлівці Харківської області, далі родина оселилася в Енергодарі Запорізької області. Закінчив місцеву школу №3. Після строкової служби продовжив військову кар’єру.
Вийшовши на пенсію, працював на Запорізькій атомній електростанції. У період окупації його родина провела шість місяців у заручниках. Після звільнення Запоріжжя вони перебралися в Олександрію, де Микола в лютому 2023 року добровільно долучився до оборони України.
Загинув 22 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання в Бахмутському районі Донецької області. Похований на військовому кладовищі.
Долучайтеся до спільноти Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб підтримувати зв’язок і бути в курсі подій.
