ФІФА активно зосередилася на комерціалізації футбольного бізнесу. Президент Джанні Інфантіно ставить за мету отримати прибуток із кожного можливого джерела доходів для федерації, обіцяючи значні фінансові надходження. Однак така ініціатива викликала опір з боку УЄФА та ряду інших футбольних організацій, зокрема половини національних асоціацій світу. Які ризики стоять перед світовим футболом і чи існує перспектива повернення до попереднього формату — про це детально розповідає OBOZ.UA.
Нещодавно Інфантіно оголосив про намір збільшити прибутковість мундіалів через продаж часток щодо прав на використання бренду “FIFA World Cup”. У результаті це може призвести до подальшого розширення чемпіонату світу, адже повертається ідея турніру за участю 64 команд. Відомо, що Рада директорів планує створити спеціальну компанію, яка контролюватиме права на організацію як чоловічих, так і жіночих чемпіонатів світу. Приватні інвестори отримають двадцяту частку акцій, а загальна вартість угоди оцінюється приблизно у 20 мільярдів доларів. Цей проєкт направлено на розгляд всім 211 національним футбольним асоціаціям, з очікуванням їх одностайної підтримки, що наразі сповільнює процес через відсутність консенсусу.
Першою категорично висловилася УЄФА. Під час онлайн-зустрічі всі 55 європейських асоціацій одноголосно відкинули ідею продажу активів ФІФА, включно з Україною. Проти виступили навіть віце-президент ФІФА Деббі Хьюїтт та виконавчий директор Футбольної асоціації Англії Марк Буллінгем. Англійська сторона заявила: «Ми – з нашими європейськими партнерами і категорично проти планів ФІФА. Чемпіонат світу належить футболу». Через це УЄФА оголосила про намір бойкотувати футбольні змагання під егідою ФІФА, якщо пропозиції Інфантіно будуть втілені.
Нагадаємо, що президент УЄФА Алєксандр Чеферін заявив:
– «Ми не дозволимо вам це зробити. Якщо ви продовжите і впровадите ці суперечливі ініціативи, навіть переконані у підтримці, ми відмовимося брати участь у будь-яких ваших майбутніх турнірах».
Водночас позиція інших континентальних конфедерацій не є такою однозначною. Наприклад:
– 41 асоціація з КОНКАКАФ висловила глибоку занепокоєність щодо надмірної комерціалізації, але не анонсувала бойкот міжнародних матчів чи турнірів;
– УЄФА серйозно розглядає створення нового турніру — Глобальної ліги, який включатиме збірні не лише з Європи, а і з інших континентів;
– Азіатська конфедерація заявила про підтримку позиції УЄФА і навіть закликала до зміни керівництва світового футболу.
Таким чином, сумарно 143 національні збірні вже висловилися проти пропозицій Інфантіно, проте бойкот наразі оголошено лише європейськими асоціаціями.
З огляду на те, що європейські збірні є ключовими медійними та комерційними гравцями, відмова цих команд брати участь у турнірах ФІФА може стати провалом для планів Інфантіно. Адже три з чотирьох півфіналістів останнього Мундіалю у США були представниками Європи. Для інвесторів нецікаво вкладати кошти в турніри без участі таких домінуючих збірних, як Іспанія, Англія або Франція.
Футбол нині представляє не лише головна збірна країни, а й численні юнацькі, дитячі та жіночі команди, які є важливою складовою національного футбольного руху. У випадку реалізації пропозиції ФІФА, під загрозою перебуває участь у майже десятку різноманітних міжнародних турнірів. Зокрема, УЄФА заявила про можливу відмову від надсилання своїх збірних на:
– Чемпіонат світу з футболу серед жінок різних вікових категорій;
– Женський Кубок чемпіонів;
– Головний жіночий світовий турнір — Чемпіонат світу серед жінок, що відбудеться наступного року в Бразилії.
Незважаючи на те, що українські футболістки програли всі матчі кваліфікації, система плей-оф може надати їм другий шанс для виходу на Мундіаль. Важливо, що ці ігри заплановані на жовтень і до того часу має стати зрозумілою подальша ситуація.
Варто зазначити, що клубні змагання, такі як Ліга чемпіонів та Ліга Європи, залишаються під контролем УЄФА і не постраждають від цієї конфронтації. Проте якщо суперечка триватиме, провідні європейські клуби — як-от “Реал” або “Манчестер Сіті” — можуть опинитися поза Клубним чемпіонатом світу. Аналогічно, внутрішні збірні змагання в межах Європи не зазнають змін. Натомість постраждають усі заходи, що виходять поза континентальні рамки: у короткостроковій перспективі це жіночий чемпіонат світу 2027 року без європейських учасників, у довгостроковій — Клубний чемпіонат світу 2029 та, найгучніше, чемпіонат світу 2030 року. Пропускати цей турнір було б безпрецедентним, проте Чеферін залишається непохитним у своїй позиції.
Джанні Інфантіно, таким чином, зробив крок, який можна порівняти із вистрілом у власну ногу. Тепер йому потрібно не тільки пояснити футбольній громадськості сенс такої ініціативи, а й здобути підтримку як мінімум 100 національних асоціацій, щоб мати вагомі докази підтримки. Президент ФІФА має також переконати потенційних інвесторів, які, ймовірно, вже існують, чому турнір за участю таких збірних як Кабо-Верде чи Сенегал проходитиме без домінуючих команд Іспанії, Англії чи Франції. Вже за кілька годин після заяви УЄФА Інфантіно уточнив, що футбольний бренд не продається, а пропозиція залишається на столі у форматі консультацій.
Водночас ще не висловилися представники найбідніших країн, які могли б отримати значні фінансові вливання — близько 20 мільйонів доларів кожна. Для них такі інвестиції можуть бути суттєвим стимулом. Але кожен удар по структурі підтримки футболу в Європі залишає велику прогалину, а без участі європейських збірних жоден чемпіонат світу не виглядає повноцінним. Незважаючи на те, що Англія вже давно мріє про повернення кубка світу, а німецька команда в останньому сезоні не надихала уболівальників, вони залишаються невід’ємною частиною глобальної футбольної спільноти.
Що ж слід очікувати президенту ФІФА? У жодному разі не можна сподіватися на підтримку спортивних журналістів, особливо представників британського медіапулу, який є одним із найвпливовіших у Європі і відкрито підтримує позицію УЄФА. Інфантіно має усвідомити, що одержимість комерційною вигодою не принесе бажаних результатів і слід адаптувати стратегію розвитку у менш конфліктному руслі. Залучення 211 асоціацій у процес демократичного голосування лише підкреслює фінансові мотиви ініціативи, а не покращення самого футболу. Пауза чи відкладення рішень неможливі, адже президент ФІФА перебуває під тиском і прагне збільшити прибутки, що, у свою чергу, провокує сум та ностальгію навіть за епохою Блаттера.
Україна разом із УЄФА зайняла спільну позицію проти ініціатив ФІФА. Проте наші національні збірні опинилися в пастці через рішення однієї людини, яка не змогла усунути вплив політичних чинників, зокрема Трампа, в процесі розподілу чемпіонів світу. Присутність українських команд на міжнародній арені є вагомим фактором у боротьбі проти російських наративів у період війни. Футбол залишається одним із найпотужніших спортивних інструментів, зрозумілим і близьким для широкої аудиторії, і втрачати цей ресурс надзвичайно небезпечно.
