Життя колишнього ветерана війни: боротьба за слух і гідність після депортації
Прибуття до Південної Кореї: нові виклики та несподівані проблеми
Минулого року Сае Джун Парк опинився у центрі депортаційної кампанії адміністрації Трампа, яка докорінно змінила його життя. Проте у недавній вівторок його найбільшою тривогою стало те, що він може почати втрачати слух.
У клініці в Пусані він пояснив реєстраторці, з помітним акцентом, що його ліве вухо несподівано прорвалося уві сні, а тепер і праве починає погіршуватися.
Проте він не міг самостійно заповнити медичну анкету, адже погано володів корейською мовою, бо не жив у країні з семирічного віку.
Спогади про службу і битву за американське громадянство
Сержант Парк, 56-річний ветеран армії США з боєвими травмами та нагородою Purple Heart, був змушений покинути країну через кримінальне минуле, яке він вважав спокутованим.
Він відстоював свою справу у майже двох десятках інтерв’ю і навіть виступав перед Конгресом, де колишня очільниця Міністерства внутрішньої безпеки пообіцяла переглянути його справу.
Перші місяці у Південній Кореї він не поспішав облаштовувати житло, сподіваючись на зміну ситуації. Але з часом купив ліжко і стіл, готуючись до нового життя попри хворобу.
Жорстока реальність: поранення і незрозуміле несправедливе ставлення
У 1989 році, під час служби в Панамі, Парк отримав серйозне поранення — куля влучила йому в спину, але на щастя, собачі жетони врятували йому життя, уповільнивши кулю.
Після того він був звільнений за медичними показами, проте Департамент ветеранів спочатку відмовив у допомозі, адже він відновив рухливість.
Тільки після 2008 року він отримав підтримку у зв’язку з посттравматичним стресовим розладом, що довго залишався поза увагою.
На додачу до цього, у нього були проблеми із законом, пов’язані з наркотиками та насильством у сім’ї, що свого часу призвело до арештів і тюремних термінів.
Життя після ув’язнення та нові випробування на шляху до громадянства
- Після звільнення Парк був змушений дотримуватись реабілітаційної програми та перевірок.
- Він утік на Гаваї, але пізніше здався правоохоронцям.
- Проте депортацію відклали, за умови уникнення нових проблем із законом.
Протягом 15 років Парк проживав у Гаваях, працював продавцем автомобілів, доглядав за хворою матір’ю та бачив, як його діти ростуть і здобувають успіх.
Перспективи оскарження депортації та юридична бюрократія
Справу колишнього військовослужбовця веде юристка Деніколе Рамос з Університету Гаваїв, яка зазначає, що його шанси впираються у зняття або зменшення звинувачення у втечі з-під застави — злочину, який імміграційне законодавство вважає майже непрощенним.
Він вже звернувся за зменшенням звинувачення до прокуратури Квінса та проханням про помилування до губернатора Нью-Йорка. Рішення може затягнутися на роки.
Прокурор і адвокат відзначають, що, хоча сама військова служба не гарантує громадянства, вона могла б значно підсилити його позиції, якби армія допомогла з оформленням документів.
Повсякденність у Пусані: адаптація і внутрішня боротьба
Замість активного соціального життя тепер він спостерігає за Супербоулом наодинці. Його обмежене знання корейської ускладнює пошук роботи.
Вільний час він проводить у затишних провулках міста, споглядаючи молодь у ресторанах і барах, але відчуває себе чужим.
- Він турбується за стан здоров’я 86-річної матері, що погіршується.
- Стурбований, що не зможе відвідати важливі медичні огляди у США через нові обставини.
- Втратив доступ до терапії із посттравматичного стресового розладу та боїться за свої виплати по інвалідності.
Час від часу він прокидається в сльозах, осяяний кошмарами, які не полишають його навіть тут.
Медичні новини: відновлення слуху і надія на краще
Обстеження у клініці показало, що розірване барабанне перетинання вже загоїлося без серйозних ускладнень.
Лікар пообіцяв, що слух поступово відновиться, хоча це триватиме деякий час.
Парк зізнається: відчуття, що він живе на «додатковому часі», але сподівається, що йому ще пощастить хоча б трохи більше.
