Лютневі морози на Кіровоградщині: як обледеніння вдарили по озимих і що робити далі
Загальна картина: втрати озимих через холод і кригу
Лютневі морози на Кіровоградщині завдали шкоди приблизно 30% площ озимих культур, особливо постраждали ріпак та ячмінь. Всього в регіоні торік засіяли озимі на площі 550 тисяч гектарів. Найбільше ж посіяли пшениці – аж 425 тисяч гектарів, інформує Валерія Фурманова, керівниця департаменту агропромислового розвитку області.
Не все так погано: 70% посівів перебувають у доброму або задовільному стані. Проте там, де пошкодження від морозів і льодяної кірки, доведеться застосувати підживлення, що дасть шанс зберегти врожай.
«Зима відчулася на полях: через мороз і обледеніння потрібно підживити озимі, частину врожаю ще можна врятувати», – зауважує Валерія Фурманова.
Як виглядають посіви на науковому полігоні
У селі Созонівка, на полігоні інституту сільського господарства, вирощують сотні сортів озимої пшениці й ячменю з України та закордону. Назар Умрихін, завідувач відділу рослинництва, розповідає, що поля під льодяною кіркою, і рослини пережили сильні стреси.
За його словами, хоч листя рослин значно пошкоджене, вузол кущення та точка росту пшениці живі, що дає надію на відновлення. Лабораторні дослідження підтверджують 90-95% життєздатності пшениці, однак у ячменю серйозніші втрати – загинули від 35 до 40% рослин.
Льодяна кірка на полі. Кропивницький
Аналогічна картина спостерігається й у господарствах по всій області, де обледеніння та морози завдали неприємних втрат. Температурні перепади сягали мінус 4-16 градусів, що перевищує критичні межі для озимого ріпаку, ячменю та ослабленої пшениці.
«Морози в перших числах лютого серйозно вплинули – на деяких ділянках відбувся значний відсоток загибелі культур», – пояснює фермер.
Льодяна кірка на науково-інноваційному полігоні. Кропивницький
Коли і як відновиться вегетація
За прогнозами, активне відновлення вегетації розпочнеться не раніше другої половини березня, адже ґрунт поки що промерз на 25-40 сантиметрів. Навіть при потеплінні до 8-10 градусів прогрів верхнього шару землі сягає лише кількох сантиметрів.
«Земля не відтає так швидко, отже ростові процеси будуть залежати й від весняної погоди», – зауважує завідувач Умрихін.
У подальшому погода навесні та літом визначатиме інтенсивність росту рослин і перехід між фазами розвитку.
«Вища температура повітря стимулюватиме проходження міжфазних періодів росту і розвитку культур», – додає експерт.
Льодяна кірка та сніг на науково-інноваційному полігоні. Кропивницький
Погляд агрономів: чого чекати і як діяти
Сергій Скорик, агроном з Долинського району, робить упор на морозостійкість української селекції пшениці, яка більш адаптована до суворих зим у порівнянні із закордонними сортами.
«Зарубіжні сорти менш витривалі під час рекордно холодних зим», – констатує він.
Озимий ячмінь, як уточнює Сергій, чутливіший до морозів. Взимку листя частково відмерло, але корінь і вузол кущення залишилися життєздатними. Для підживлення запланували використовувати аміачну селітру.
- Спершу чекатимуть на більш сприятливі погодні умови, щоб добрива не вимилися сонячними дощами.
- Внесуть підживлення в активний період росту рослин.
«Зараз підживлювати господарство недоцільно: селітра просто стече у низини», – говорить агроном.
Посіви озимої пшениці господарства з міста Долинська. Кропивницький
Максим Собко, керівник господарства, яке опікується 1600 гектарами, додає, що приблизно 10% пшениці постраждали від холодів. Найсильніші втрати наразі у посівах озимого гороху, де прогнозують до 40% втрат, але площі там невеликі, тож загальних обсягів це не сильно позначиться.
«Ріпак і ячмінь виглядають гірше, ніж пшениця, але підживлення має допомогти їм повернутися до життя», – зазначає Максим.
У селі Федорівка агроном Віталій Постернак розповідає, що сильні відлиги та мороз спровокували проблеми з ріпаком: після танення снігу в низинах утворювалася крига, що травмувало рослини.
- Листова маса ріпаку частково постраждала, але точка росту збереглася.
- Після весняного потепління стане зрозуміло, наскільки культура відновиться.
«Листова маса — це «сонячні панелі» рослини, і цього року їх значно менше, ніж торік», – каже Віталій.
Посіви озимої пшениці села Федорівка. Кропивницький
Польові зразки пшениці відправлені на лабораторні дослідження, що дадуть детальнішу інформацію про стан рослин і перспективи врожаю.
«Пшениця відростає – отже екземпляри живі. Як це виглядатиме на всьому полі, стане ясно після прогріву ґрунту», – зауважує агроном.
Ситуація по Україні: загальні тенденції і винятки
Загалом по країні озимі культури перезимували задовільно, зі значною допомогою снігового покриву. Але є регіони, де лютневі температурні скачки призвели до утворення льодяної кірки, що ускладнює доступ кисню до рослин і загрожує врожаю.
«Льодяна кірка була головним ворогом у Кіровоградській, Дніпропетровській, Київській і Черкаській областях», – каже аналітикиня Світлана Литвин з Українського клубу аграрного бізнесу.
Льодяна кірка на науково-інноваційному полігоні. Кропивницький
Поки що перед початком вегетації неможливо повністю оцінити, які наслідки матиме зимова погода для врожайності. Проте найсерйозніше постраждали ріпак і ячмінь – культури, більш чутливі до коливань температур і нестачі кисню.
«Ячмінь, як більш теплолюбна культура, зазнає помітного зниження врожайності», – констатує Світлана Литвин.
Як впоратися з проблемою, кожен фермер вирішуватиме самостійно: відновлювати посіви добривами чи пересівати поля – питання складне, що вимагає індивідуального підходу.
