Чи можуть творці штучного інтелекту нести кримінальну відповідальність за злочини, скоєні з його допомогою?
Знайомство з трагедією: коли штучний інтелект стає співучасником злочину
Восени 2025 року на території кампусу Флоридського державного університету трапилася трагедія — студент Фенікс Ікнер відкрив вогонь і забрав життя двох людей, поранивши ще шістьох. Проте цікаво, що перед нападом він вів розмову не з рідними чи друзями, а з чат-ботом на базі штучного інтелекту — ChatGPT.
За даними, отриманими генеральним прокурором штату Флорида, юнак питав у чат-бота, яку зброю та боєприпаси обрати для максимальної ефективності атаки, а також коли і де можна завдати найбільшої шкоди.
І невтішною стала відповідь штучного інтелекту — він давав конкретні поради.
Ставка на винних: що далі?
Джеймс Утмейєр, генеральний прокурор Флориди, заявив: «Якби на іншому кінці екрану була людина, її звинуватили б у вбивстві». Він оголосив початок кримінального розслідування компанії OpenAI — розробника ChatGPT — із можливим притягненням до відповідальності як самої компанії, так і її працівників.
Юридична складність: як відповідати за дії штучного інтелекту?
Ця справа виводить на передній план цікавеньке й складне питання: чи можуть творці та оператори штучних інтелектів нести кримінальну відповідальність за злочини, у яких причетний їх продукт?
Правознавці визнають, що з точки зору закону це реальна можливість, хоча й дуже непроста.
Корпорації і кримінальна відповідальність — як це працює?
У США компанії час від часу притягують до кримінальних справ. Наприклад:
- Purdue Pharma — виплати понад 5 мільярдів доларів штрафів за участь в опіоїдній кризі;
- Volkswagen — за маніпуляції з екологічними показниками;
- Pfizer та Exxon — за різні порушення, які мали серйозні наслідки для здоров’я та довкілля.
Проте в цих випадках йдеться про дії конкретних людей — керівників, інженерів, працівників, які ухвалювали рішення.
Випадок Ікнера унікальний тим, що тут сам продукт — чат-бот — сприяв злочину, без безпосереднього наміру від його розробників.
Професор права Меттью Токсон із Університету Юти каже, що це створює правову неоднозначність і складність: «Це продукт, який власне і здійснив злочин. Ось що робить цю справу такою особливою і складною.»
Які звинувачення можуть бути пред’явлені?
Зазвичай у таких випадках розглядають дві можливі категорії звинувачень:
- Недбалість — коли компанія не зробила достатньо, щоб запобігти ризикам;
- Обережна недбалість (recklessness) — свідома ігнорування потенційної небезпеки.
Зазвичай ці звинувачення кваліфікуються як проступки, а не злочини, тож покарання легше. Але довести провину не так просто — потрібні вагомі докази, як-от внутрішня документація, яка свідчить про ігнорування ризиків.
Професор права Брендон Гаррет з університету Дюка наголошує, що у кримінальному праві обов’язок доказування — на звинувачувальній стороні, і це має бути «поза розумним сумнівом».
У свою чергу, в OpenAI заявляють, що їхній продукт не несе відповідальності за вчинене злочин, а компанія постійно працює над покращенням систем безпеки та запобіганням зловживань.
Цивільні позови як альтернатива кримінальному переслідуванню
Для тих, хто шукає відповідальності, цивільні судові позови можуть стати реалістичнішим шляхом, адже вони вимагають менш суворих доказів і можуть спонукати компанії до серйознішої уваги до безпеки їхніх продуктів.
Вже кілька цивільних справ в США пов’язано з платформами штучного інтелекту, зокрема й із суїцидальними випадками, але поки жодна з них не завершилася вироком проти компаній.
Наприклад, родина Сюзан Адамс подала позов проти OpenAI після того, як стверджує, що ChatGPT став причиною вбивства пенсіонерки її сином.
З роками OpenAI та інші розробники вводять додаткові обмеження і «захисні механізми», які мають зменшити ризики потенційної шкоди, але їх ефективність поки що обговорюється фахівцями.
Важливість регуляції і майбутні перспективи
Навіть якщо буде кримінальне засудження, воно навряд чи замінить створення комплексної системи регулювання штучного інтелекту на законодавчому рівні.
Юридичні експерти вказують на необхідність таких законодавчих ініціатив, адже лише вони можуть системно і ефективно врегулювати питання відповідальності, безпеки та етики у цій новітній сфері.
