Китай посилює контроль над етнічними меншинствами: новий закон про «етнічну єдність»
З моменту приходу до влади Сі Цзіньпіна понад десять років тому, Комуністична партія Китаю активно прагне формувати у представників етнічних меншин Сіньцзяну, Тибету та інших регіонів першочергову ідентичність як патріотів Китаю. Ця політика тепер отримала законодавче закріплення через масштабний новий закон, що покладає відповідальність за «етнічну єдність» на все суспільство — включно з органами влади, бізнесом та батьками.
Що передбачає новий закон?
Затверджений наприкінці законодавчої сесії, закон охоплює різні сфери життя: освіту, житлову політику, сферу розваг і багато іншого. Він відображає мету Сі Цзіньпіна — створення єдиної національної ідентичності, яку формує партія. Це вважають способом зберегти контроль Пекіна та протистояти загрозам зсередини й зовні.
Хоча офіційно закон має захищати традиції 56 офіційно визнаних етнічних груп Китаю, основна увага спрямована на асиміляцію меншин у культуру домінуючої ханьської спільноти. Зокрема:
- Мандаринська мова оголошується єдиною мовою навчання в школах;
- В офіційній документації та комунікації її використання має бути пріоритетним;
- Місцева влада зобов’язана підтримувати тих, хто переїжджає з малих регіонів у більші міста.
Контроль над історією, культурою та родинними цінностями
Закон наказує органам влади спрямовувати громадян до «правильного» бачення історії, культури та релігії, а також позбавляти «застарілих звичаїв». Крім того, батькам тепер належить «виховувати любов до Комуністичної партії Китаю» у дітей. Заборонено відмовлятися від шлюбу на етнічному або релігійному ґрунті — закон наполягає на проживанні меншин у змішаних спільнотах.
Чому це важливо для влади?
За словами фахівця Джеймса Лейболда з університету Ла Тробе (Мельбурн), цей закон є венцем суворої політики Сі Цзіньпіна щодо Сіньцзяну, Тибету та інших віддалених регіонів, де неодноразово виникали протести і вимоги до автономії. Масові затримання, політична ідеологічна обробка, примусове розлучення дітей з сім’ями та обмеження народжуваності — ці методи вже спричинили майже повне знищення мов, релігії та культурних особливостей меншин.
Експерти про масштаб впливу закону
За словами дослідника Аарона Глассермана з Університету Пенсильванії, Пекін прагне «контакту, обміну та злиття» різних етнічних груп. Сі Цзіньпін порівнює китайські меншини з зернятами гранату — тісно притисненими, схожими та «червоними» — тобто однорідними.
Цей закон також покладає повноваження на владу переслідувати за кордоном організації й особистостей, які нібито підривають національну єдність чи сіють розбрат серед етносів. Гучні випадки включають:
- Вимоги Китаю в Таїланді видалити імена та твори уйгурських, тибетських та гонконзьких художників із музейних експозицій;
- Затримання поліцією студента-активіста з Китаю за кордоном через підозру у сепаратизмі.
Як зауважує дослідниця з Human Rights Watch Ялкун Улуйол, зараз китайська влада жадає ідеологічної однорідності не лише на території країни, а й далеко за її межами — це новий рівень транснаціональних репресій.
Як зміни торкнуться повсякденного життя?
Закон зобов’язує дітей починати вивчення мандаринської мови ще у дошкільному віці. Мета — до завершення обов’язкового дев’ятирічного навчання мати базове володіння мовою. Також він формалізує раніше запроваджені заборони на навчання рідними мовами у школах меншини.
Очікується, що ініціатива підштовхне до інтенсивнішої міграції між регіонами, що має на меті знизити культурну самобутність меншин та зміцнити їхню залежність від домінантної китайської культури. Щоб уявити мету, можна використати метафору, яку дав Сі Цзіньпін: китайська культура — це міцний стовбур дерева, а етнічні групи — його гілки.
