Ліван на межі: війна, розчарування і надія на мир
Ліванці втомилися від постійного страху і руйнувань
Люди в Лівані виснажені. Вони втомилися бігати, рятуючись від вибухів, що гримлять день і ніч, залишаючи їх без даху над головою. Села на півдні країни, де будинки розбомблені, а міста зруйновані – це реальність, з якою змушені жити тисячі.
Небажання бути втягнутими у чужі війни особливо відчутне серед місцевих жителів. Слабка влада не здатна зупинити «Хезболлу», яка перетворила Ліван у арену бойових дій, виконуючи чужі політичні задачі.
Свідчення місцевих: біль, страх і пошуки миру
«Наш народ втомився», – каже Лейла Сафа, 65 років, що вже двічі покидала свій дім через бойові дії. Вона та інші мешканці півдня хочуть лише одного – жити без війни.
Хасан Куаїк, 64-річний фермер з прикордонної території, розповідає, як його дім був серйозно пошкоджений внаслідок останніх зіткнень. Тепер він боїться його повного знищення. Його слова: «Втомлені? Ми вже давно переступили цей поріг».
Дехто, як 43-річна Гінд, змушений ночувати просто на набережній у Бейруті, бо будинок у південних передмістях, де «Хезболла» має вплив, став небезпечним для проживання. Вона не наважується називати своє повне ім’я з міркувань безпеки.
Новий конфлікт застиг країну зненацька
У Лівані, де кризи часто змінюють одна одну без перепочинку, останній вибух насильства став несподіванкою навіть для чиновників і прихильників «Хезболли». Ніхто не очікував, що організація відновить вогонь по Ізраїлю, зокрема після ослаблень, яких вона зазнала зіткненнями у 2024 році.
Вторгнення у війну: внутрішній розлом у підтримці „Хезболли“
Тепер Ліван знову вирує від війни — другої за останні два роки. Зневіра в керівників «Хезболли» збільшується, а ідеологія опору Ізраїлю поступилася жорсткій реальності, яку принесла війна. Кожна з них — не заради Лівана, а в інтересах інших сил, при цьому біль відчувають звичайні люди.
Перша війна почалась у жовтні 2023 року після запуску ракет «Хезболлою» на ізраїльські позиції на підтримку Хамасу, іранської підтримуваної організації, що влаштувала кривавий напад на південь Ізраїлю, загинуло близько 1200 людей. Ізраїль у відповідь розпочав річну безжальну атаку, яка сильно пошкодила Ліван.
Після укладення перемир’я у 2024 році «Хезболла» вважалася більш стриманою. Однак останні події вивели її у центр нового конфлікту.
Зміни у владній структурі „Хезболли“ і втрата колишньої сили
Багато хто вважав, що «Хезболла» втратила колишню могутність: зброя виснажена, ряди скорочені, а новий лідер – шейх Наїм Кассем – не викликає такого ж непохитного віросповідання, як його попередник Насралла.
За тридцять років правління Насралли, організація вдало балансувала між роллю найпотужнішого іранського проксі і справжнього ліванського руху, захищаючи шиїтів від ізраїльської окупації і внутрішніх суперечок, а також надаючи соціальні послуги: школи, клініки і лікарні, що оплачувалися переважно Іраном.
Політичні ставки: роль Ірану та її наслідки для Лівану
Після убивства іранського лідера аятолли Алі Хаменеї у США та Ізраїлі, «Хезболла» відкрила вогонь по Ізраїлю, що викликало жорстокий відгук і збільшення руйнувань на батьківщині. Критики організації вважають це виконанням наказу Тегерана, а відповідальність за біль та розруху лягає на плечі ліванців.
Критика звучить і в бік Ірану, який не надав належної допомоги під час останніх конфліктів, а після закінчення перемир’я не вливати ресурси для відновлення Лівану так, як це було після війни 2006 року.
Підтримка мешканців постраждалих районів
- Фермер Хасан Куаїк отримав лише 3400 доларів допомоги на реконструкцію будинку, попри те, що ремонти обійшлися у 23 тисячі — решту коштів він витратив зі своїх заощаджень.
- Люди змушені жити в тимчасових наметах на руїнах своїх домів, перетворюючись на бездомних навіть на власній землі.
- Громадяни закликають уряд активніше підтримувати постраждалих, вважаючи державу відповідальною за захист і допомогу.
Уряд і „Хезболла“: взаємна підозра та приховані розрахунки
Попри численні проблеми, центральна влада Лівану намагається повернути контроль над армією та політичним впливом, намагаючись «поставити клеймо» на «Хезболлу». Організація, у свою чергу, поводиться стримано, ніби свідомо даючи можливість уряду брати на себе ризики, пов’язані з конфліктом.
Це здається як ризикована гра: «Хезболла», виснажена постійними війнами, відступає, залишаючи державу з її кризами і корупцією самому собі, хоч і з огляду на майбутні політичні розклади.
Погляди звичайних ліванців на останні події
Дехто з прихильників «Хезболли» заявляє, що підтримують рішення держави навіть якщо це означає відхід руху з ролі главного захисника шиїтів. Лейла Сафа, наприклад, разом з сім’єю живе у тимчасовому притулку, де понад 600 тисяч переселенців очікують на завершення війни.
Але реальна довіра уряду лишається дуже низькою. Ліван — країна конфесійних та політичних протиріч, що заснована на шітах, сунітах, християнах різних віросповідань та друзах. У цьому хаосі «Хезболла» лишається головним захисником шиїтів, які все ще почуваються дуже вразливими.
Страхи та надії місцевих жителів
- Ліванці побоюються, що нова війна призведе до повторної ізраїльської окупації південних територій.
- Багато шиїтів хвилюються про масове переселення і втрату своїх домівок через конфлікти.
- Попри все, частина населення вірить, що «Хезболла» й досі є єдиним захистом від зовнішніх загроз.
«Ізраїль вдерся, і тільки ця організація нас захищає», — каже родич Лейли Сафи, Мохаммад. Але інші, молодші, скептичніше дивляться на події, кажучи, що наступна війна може зруйнувати все, що залишилось.
Підготували: Гуаіда Саад і Даяна Іваза.
