Американські військові атакували іранські судна для мінування біля Ормузької протоки
Цього тижня Збройні сили США заявили про напад на 16 іранських суден, які займалися мінуванням вод поблизу Ормузької протоки. Чи були розміщені міни у самому проливі, досі незрозуміло, але американські військові чудово розуміють: навіть невеличка морська міна — розміром з пляжний м’яч — здатна вивести з ладу військовий корабель або нафтовий танкер.
Історія мінних атак: уроки 1980-х
Є непохитні докази того, що морські міни вже спричиняли значні ушкодження. Ще в 1980-х роках Іран використав міни для атаки комерційних суден у Перській затоці, а також мало не потопив американський фрегат. У цей період, відомий як “танкерна війна” — морська частина конфлікту між Іраном та Іраком — обидві сторони боролися за економічне ослаблення одна одної, атакуючи вантажні і нафтові танкери.
Чому Ормузька протока так важлива?
Приблизно 20% світового нафтового транспорту проходить саме через цей вузький водний шлях, що з’єднує Перську затоку з Аравійським морем. Минулі й нинішні конфлікти підтверджують, що цей регіон — одна з найвразливіших точок у глобальній енергетичній системі.
- З початку останнього військового протистояння 28 лютого, кілька торгових суден зазнали нападів у околицях протоки.
- Іран, відомо, взяв на себе відповідальність за один із цих випадків, але джерела решти атак залишаються невизначеними.
Стратегія Ірану: мінування як інструмент впливу
Оцінки Військово-морських сил США свідчать, що мінування і блокування судноплавства — ключовий елемент морської стратегії Ірану. Хоч як це прозвучить парадоксально, зрив поставок нафти та газу з Перської затоки призводить до зростання світових цін на енергоносії. Це забезпечує Ірану додатковий важіль впливу, особливо під тиском США та Ізраїлю.
Події під час “танкерної війни” у 1980-х
За словами історика військово-морських операцій Стівена Філліпса, у 1980-х ЦРУ вважало, що Іран остерігається мінувати саму Ормузьку протоку через ризик пошкодження власних танкерів чи кораблів ВМС США.
Насправді Іран проклав міни від Перської затоки через Ормузьку протоку до прибережних вод поблизу порту Фуджайра у Об’єднаних Арабських Еміратах, а також неподалік Бахрейна, де розташовувалася американська військова база.
Під прикриттям союзників: приклад Кувейту
Кувейт, союзник Іраку, звернувся до США та СРСР із проханням супроводжувати свої нафтові танкери. США взяли на себе обов’язок охороняти кувейтські танкери у затоці. Але вже у липні 1987 року під час першої ескортуваної конвоєм операції, супертанкер S.S. Bridgeton наїхав на міну, що спричинило пошкодження корпусу й затоплення кількох порожніх контейнерів. Попри це, судно зуміло дістатися до порту без людських жертв і було відновлене для наступної місії у листопаді.
Ескалація конфлікту: 1988 рік
Напруження загострилося в квітні 1988-го, коли фрегат із керованою ракетною зброєю U.S.S. Samuel B. Roberts ледве не затонув після вибуху міни в Перській затоці. Внаслідок інциденту був пробитий корпус, залито нижні палуби, виникли пожежі та постраждало кілька моряків. В обох випадках мінування відбулося неподалік острова Фарсі — військового узбережжя Ірану, контрольованого Корпусом вартових ісламської революції.
Небезпека для своїх: випадок із Texaco Caribbean
Цікаво, що іранські міни становили загрозу також для їхніх власних інтересів. У серпні 1987 року супертанкер Texaco Caribbean, що належав та експлуатувався США, підірвався на міну біля Фуджайри та був змушений вийти з рейсу, втративши навантажену іранську нафту.
- Міни — це стихійно небезпечний засіб: вони нікому не роблять винятків.
- Ця неселективність є головною проблемою їх використання.
Використання мін у 1990-х роках
Після танкерної війни мінна загроза в регіоні не зникла. Під час Війни в Перській затоці 1991 року Ірак, що окупував Кувейт, проклав численні міни поблизу його берегів.
Відповіддю стали масштабні операції США “Буря в пустелі” та “Щит пустелі”. Ці операції були покликані захистити Саудівську Аравію та витіснити іракські війська. У лютому 1991 року два американські військові кораблі — Princeton і Tripoli — були пошкоджені мінами біля острова Файлака, Кувейт, майже поспіль упродовж кількох годин.
Після завершення конфлікту США направили мінні тральщики для очищення вод від приблизно 1200 мін, прокладених Іраком, а також багатьох інших, залишених іранськими силами після танкерної війни.
За словами експертів, хоча більшість мін було виявлено та знешкоджено, існує ймовірність, що деякі могли залишитися непоміченими.
