Протягом більшої частини повномасштабного вторгнення Росії в Україну російське населення залишалося відносно ізольованим від атак з боку Києва, однак на даний час ця ситуація починає змінюватися. Як повідомляє видання Politico, з липня Україна посилила свою кампанію із застосування безпілотних літальних апаратів великої дальності, розширивши удари за межі традиційних військових об’єктів. Зокрема, значно активізувались атаки проти об’єктів паливно-енергетичного комплексу Росії, а також було завдано ударів по складських приміщеннях компанії Wildberries.
Українська влада, за словами президента Володимира Зеленського, вбачає у таких діях не лише завдання економічної шкоди, а й «повернення війни додому — на територію Росії». Ці кроки свідчать про значний зсув у підходах ведення бойових дій: дедалі частіше жертви серед цивільного населення на російській території розглядаються як частина ціни, яку Київ готовий заплатити за просування війни глибше на територію ворога, зазначає видання.
За інформацією Організації Об’єднаних Націй, хоча й непідтвердженою, у 2025 році внаслідок українських наступальних дій на території Росії загинуло 253 мирних жителі. Лише в липні поточного року російська влада офіційно повідомила про 79 загиблих і 601 пораненого серед цивільного населення.
Політико наголошує на відсутності доказів того, що Україна навмисно цілилася в цивільне населення, навіть попри систематичні атаки Росії на житлові квартали, медичні заклади, школи та інші об’єкти цивільної інфраструктури, які здійснюються за допомогою балістичних ракет та безпілотників. Водночас немає ознак того, що збільшення кількості жертв серед мирних мешканців Росії змусить Київ змінити свою стратегію.
Експертка з українських питань британського аналітичного центру Chatham House Ярослава Барб’єрі підкреслює:
– будь-які жертви серед цивільних у результаті ударів України є побічним збитком;
– жоден український удар не був навмисно спрямований проти житлових районів;
– навпаки, Росія систематично цілеспрямовано атакувала критично важливу енергетичну інфраструктуру та житлові квартали України з метою спричинення жертв серед мирного населення.
Ця фундаментальна різниця, за словами Барб’єрі, є надважливою для розуміння суті конфлікту.
Для ілюстрації такої тактики видання наводить приклад атаки на торговельний центр у Кривому Розі, що сталася 21 серпня. Другий удар був нанесений приблизно за пів години після першого, тоді як на місці вже працювали рятувальники та медики. Подібні методи, нагадують автори, Росія активно застосовувала під час військових дій у Сирії.
Водночас російські чиновники неодноразово заперечували факти навмисних атак по мирних жителях Росії, а міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров навіть звинуватив Україну у розгортанні військових сил та важкого озброєння поблизу цивільних об’єктів.
Проте, як заявила у липні на засіданні Ради Безпеки заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питань і миротворчості Розмарі ДіКарло, у Росії існує «чітка система» нанесення ударів по Києву та іншим густонаселеним містам.
За словами ДіКарло, будь-які напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, незалежно від місця їхнього здійснення, є однозначним порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Водночас питання щодо ризиків для російських мирних громадян у зв’язку зі зміною тактики українських атак викликає обурення серед українських посадовців. Один із помічників президента заявив: «Ви допомагаєте Росії, просуваючи ці цивільні наративи».
Ця трансформація підходів викликала занепокоєння й у деяких європейських чиновників. Старший науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради Адріан Каратницький зазначає:
1. Україна завжди дотримувалася обережної позиції щодо ескалації конфлікту, побоюючись відповідних реакцій з боку Росії.
2. Зміна тактики стала можливою завдяки зростанню власного виробництва безпілотних літальних апаратів великої дальності.
3. Скорочення американської допомоги послабило вплив Вашингтона на Київ, що сприяло самостійному виробленню ударного потенціалу.
4. Постійно будуть випадки загибелі цивільних, проте в екзистенційній війні неможливо діяти, «тримаючи руки зв’язаними».
5. Новаторська здатність України до проведення контрударів є відносно недавнім феноменом.
Зі свого боку колишній британський дипломат Тім Вілласі-Вілсі, нині експерт Королівського інституту об’єднаних служб, підкреслив, що Київ повинен прагнути мінімізувати жертви серед цивільного населення під час кампанії із застосування безпілотників великої дальності. Він зауважив:
– Існують певні ризики. Історія війни показує, що бомбардування громадянського населення зазвичай не послаблює спротив, а навпаки — підсилює його. Достатньо згадати лондонський бліц або нинішні події в Україні.
– Крім того, існує небезпека втратити значну підтримку, яку Захід досі надає Україні.
– Водночас, як додав дипломат, жодну війну не можна вести без жертв, особливо у сучасному конфлікті з масовим застосуванням передових технологій.
Таким чином, зміна тактики збройної кампанії України спрямована на послаблення економічного потенціалу агресора та поглиблення ведення бойових операцій на території Росії, що супроводжується значними викликами в питаннях безпеки цивільного населення з обох сторін.
