Новий закон про множинне громадянство: як це змінить правила гри на ринку землі Кіровоградщини
Що передбачає закон і як це вплине на землі сільгосппризначення?
З 16 січня діє закон про множинне громадянство, який дає змогу іноземцям, оформивши український паспорт, купувати сільськогосподарську землю. Цей нововведений механізм викликав багато запитань та обговорень, особливо в таких аграрних регіонах, як Кіровоградщина.
Суспільне розбиралося, що зміни означають для місцевих фермерів, скільки тепер коштує гектар землі в області, і які ризики можуть виникнути через цей закон.
Про закон і його суть
Президент Володимир Зеленський став ініціатором закону, що дозволяє мати подвійне громадянство. Верховна Рада ухвалила цей документ 18 червня 2025 року. Кабінет Міністрів визначив перелік держав, громадяни яких можуть значно швидше отримати українське громадянство — серед них Канада, США, Німеччина, Польща, Чехія.
Процедура отримання паспорта катастрофічно не ускладнена — тепер вона проходить без перешкод і триває 3-4 місяці замість року, як це було раніше, оскільки оформлення відбувається прямо в Державній міграційній службі.
Чому цей закон потрібен – думка експерта
Кандидат економічних наук Андрій Новак зауважує, що закон про множинне громадянство відкриває перспективи для інвестицій:
“Громадяни інших країн, котрі отримають український паспорт, не випадково це роблять — вони прагнуть приїхати сюди, відкрити власну справу. Це нові інвестиції і робочі місця. Важливо, що закон чітко забороняє подвійне громадянство для громадян Росії чи інших держав, які не визнають територіальну цілісність України. Тобто, до ринку землі таких осіб не допустять.”
Що відбувається на ринку землі у Кіровоградській області
З моменту скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель у липні 2021 року, у Кіровоградській області уклали близько 18 тисяч угод купівлі-продажу на загальну площу 80 тисяч гектарів. Про це розповів Андрій Максименко, виконуючий обов’язки першого заступника начальника обласного Держгеокадастру.
До 2024 року купувати землю могли лише фізичні особи — й не більше 100 гектарів. З початку 2024 року до цього ринку долучилися і юридичні особи, які тепер можуть придбати до 10 тисяч гектарів на одного власника.
У 2025 році в області продали вже 26,5 тисяч гектарів, хоча це трохи менше, ніж у 2024-му. При цьому середня ціна за гектар зросла на 39% — до 57 700 гривень.
Зростання активності юридичних осіб на ринку
Особливу динаміку показали юридичні особи, які у 2025 році здійснили близько 2000 угод проти майже 1000 у попередньому році.
Історія Гігли Гогітітдзе: як множинне громадянство може змінити життя
36-річний Гігла Гогітітдзе живе в селі Аджамка Кропивницького району уже 20 років. Він народився в Батумі, Грузія, має грузинські документи і дозвіл на постійне проживання в Україні.
“Я тісно пов’язаний і з Україною, і з Грузією. Тут дім, дружина і син. Хочеться мати громадянство обох країн — і я готовий чекати, скільки знадобиться, щоб отримати український паспорт.”
Гігла обробляє три гектари землі, на яких садить соняшник, сою та пшеницю, і він не проти скористатися новими можливостями, аби розширити свої володіння.
“Якщо фінансово зможу, куплю землю — це для майбутнього, для дітей.”
Ризики та побоювання місцевих фермерів
Олег Косенко, фермер із Воронівки Новоукраїнського району та член Всеукраїнської аграрної ради, має у користуванні дві тисячі гектарів. Він бачить у новому законі певні загрози:
“Ми вже працюємо за умов війни, ціни ростуть, війна впливає на людські ресурси і настрої. Якщо іноземці, отримавши паспорти, почнуть масово скуповувати землю, це створить конкуренцію, яку місцеві аграрії переживуть дуже важко.”
За його словами, краще було б вводити цей закон після завершення бойових дій.
“Військові повернуться в села, а землі для них може просто не залишитись, якщо її скуповуватимуть не українці.”
Як мінімізувати ризики? Поради юриста
Юрист Роман Попов вважає, що для уникнення проблем у сфері купівлі-продажу землі іноземцями закон треба вдосконалити.
- Ввести більш жорсткі фільтри, наприклад, вимогу наявності офіційного резидентства, а не лише громадянства.
- Врахувати досвід роботи людини в аграрному бізнесі.
- Прив’язати доступ до землі до дотримання законів і сплати податків.
Важливо, щоб землевласники відповідали не тільки формальним критеріям, а й демонстрували реальну зацікавленість у розвитку аграрного сектору.