Прощання із Героями: Кропивницький вшанував пам’ять загиблих на війні з Росією
12 березня у Кропивницькому відбулась сумна церемонія прощання з трьома військовими, які загинули в боротьбі за незалежність України: Олександром Третьяковим, Андрієм Стояновим та Владиславом Лебедєвим. Цю сумну новину оприлюднили на офіційній сторінці Кіровоградської міської ради у Facebook.
Траурна колона уздовж маршруту рухалася до кладовища, але на площі Героїв Майдану кортеж зупинився, аби долучитися до загальнонаціональної хвилини мовчання, що відбулася рівно о 9:00. Цей момент є особливим знаком пошани для кожного, хто віддав життя за Україну.
Життя і шлях Олександра Третьякова
Олександр Третьяков народився 6 вересня 1981 року у місті Краматорськ на Донеччині. Після завершення школи здобув фах верстатника та працював на кількох підприємствах у рідному місті. У 2022 році разом із сім’єю переїхав до Кропивницького, де згодом вирішив стати на захист рідної землі.
У квітні 2025 року Олександр вступив до лав Збройних Сил України і служив водієм-електриком в інженерно-саперному відділенні. Його бойова служба проходила на Донбасі, де він мужньо виконував поставлені завдання. Співслужбовці пам’ятають його як надійного та відповідального солдата.
На жаль, 20 лютого 2026 року Олександр загинув неподалік селища Шевченко Донецької області. Йому було 44 роки.
Військовий шлях Андрія Стоянова
Андрій Стоянов народився 28 листопада 1991 року в місті Дніпро. У 1993 році його сім’я переїхала до Новомиргорода на Кіровоградщині, де юнак провів свої дитячі роки. Навчався у спеціалізованій школі-інтернаті, а згодом отримав професійну кваліфікацію муляра-штукатура у професійно-технічному училищі.
У грудні 2025 року Андрій поповнив ряди української армії, взявши на себе роль гранатометника у десантно-штурмовому батальйоні. Він брав участь у бойових операціях на Покровському напрямку, демонструючи відвагу та вірність обов’язку.
2 березня 2026 року біля селища Шевченко у Покровському районі Донецької області Андрій загинув за волю та мир в Україні. Він залишився у пам’яті товаришів і рідних у віці 34 роки.
Подвиг Владислава Лебедєва
Владислав Лебедєв народився 11 квітня 1995 року у Кропивницькому і після закінчення школи здобув професії монтажника гіпсокартонних конструкцій та столяра. Він працював на будівництві, вносячи свій внесок у розвиток міста.
У вересні 2024 року Владислав добровільно став до лав Збройних Сил України. Воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, виконуючи обов’язки стрільця та помічника гранатометника аеромобільного відділення. Його рішучість і відданість стали прикладом для бойових товаришів.
Під час виконання бойового завдання 25 лютого 2025 року у селі Погребки Суджанського району Курської області він загинув. Протягом року Владислава вважали зниклим безвісти, але в лютому 2026-го за допомогою ДНК-експертизи підтвердили його загибель. Йому було всього 29 років.
Вшанування пам’яті
Ці троє Героїв залишили по собі незгасний слід і стали символом стійкості та мужності українського народу у часи війни. Їхні історії нагадують усім нам про ціну свободи і про тих, хто безстрашно боронить рідну землю.
Основні факти про героїв:
- Олександр Третьяков – водій-електрик інженерно-саперного підрозділу, загинув у 44 роки;
- Андрій Стоянов – гранатометник десантно-штурмового батальйону, загинув у 34 роки;
- Владислав Лебедєв – стрілець аеромобільного відділення 95-ї бригади, загинув у 29 років.
