Ліквідація комуністичних символів у Кропивницькому: причини збереження пам’ятного знака загиблим партизанам

Чому в Кропивницькому досі стоїть пам’ятний знак загиблим партизанам, хоча його мають демонтувати?

Андрій Стратієнко: хто він і чому йому встановили пам’ятник?

Пам’ятний знак із написом “Місце загиблих партизан та їх командира Стратієнка А.Ф.” з’явився в парку “Ковалівський” в 1969 році. Він покликаний вшанувати пам’ять Андрія Стратієнка та одинадцятьох воїнів його загону, і був встановлений до півстоліття Жовтневої революції. Цю інформацію підтверджує історик Вадим Колєчкін.

Об’єкт є пам’яткою місцевого значення та входить до переліку культурної спадщини області. Зараз його облили червоною фарбою, а під прізвищами загиблих лишився напис: “…які боролись за встановлення радянської влади на Єлисаветградщині”.

За даними історика, у місцевих газетах 1919 року зафіксовано, що загін Стратієнка опинився у центрі “розбійницьких” справ у навколишніх селах. Колєчкін описує Стратієнка як людину з непростим минулим — з “бандитською молодістю”, яка згодом належала до соціалістів-революціонерів.

“Він активно підтримував діяльність Українських установчих зборів після проголошення третього Універсалу. Під час другого приходу влади УНР у Єлисаветградському повіті його загін слід було називати загоном УНР. Проте в моменти, коли він міг підтримати радянську владу, займався звичайним бандитизмом або це робив його загін. На кінець свого життя він був політичним авантюристом.”

Стратієнка та його товаришів стратили денікінці – солдати царської армії.

Рекомендації Інституту національної пам’яті щодо демонтажу

Відповідно до закону про декомунізацію, який Верховна Рада ухвалила ще у квітні 2015 року, всі радянські символи та назви мають бути усунені. Саме тому пам’ятник Стратієнку та загиблим партизанам необхідно демонтувати, наголошує Ігор Каретніков із Українського інституту національної пам’яті.

“Закон 2015 року ‘Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного тоталітарних режимів’ каже: цей пам’ятник мусить бути демонтований. Це стосується його навіть попри те, що об’єкт є культурною спадщиною. Просто тут різні нюанси щодо процедури демонтажу.”

Починати процес мають місцеві органи влади. Як пояснює Ігор Каретніков, процедура така:

1. Обласне управління культури звертається до Міністерства культури з проханням вилучити пам’ятник із Державного реєстру рухомих пам’яток.
2. Міністерство дає свої висновки після консультацій з Інститутом національної пам’яті.
3. Після офіційного вилучення пам’ятник перестає бути об’єктом охорони, що дає змогу його демонтувати.

Причини, через які пам’ятний знак досі не демонтовано

У Кіровоградській області наразі неможливо точно визначити, скільки пам’ятників підлягають декомунізації. Цю цифру обіцяють назвати після підсумків роботи експертної комісії та офіційного наказу від Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомила директорка обласного департаменту культури Уляна Соколенко.

Пам’ятний знак на балансі комунального підприємства “Благоустрій”. Сергій Якунін, керівник пресслужби міської ради, зазначив, що рішення про демонтаж можуть ухвалювати лише після офіційного вилучення об’єкта з Реєстру пам’яток. Для цього обласний департамент культури надсилає відповідні документи до Мінкультури.

У відповідь на інформаційний запит заступниця начальника обласної військової адміністрації Катерина Колтунова повідомила:

“Листи щодо не занесення пам’ятки ‘Місце загиблих партизан та їх командира Стратієнка А. Ф.’ до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення були надіслані у 2023, 2024 і 2025 роках. Торік Міністерство культури відправило запит про доопрацювання матеріалів, і наразі ці документи готують повторно. Пам’ятний знак підлягає демонтажу з урахуванням вимог закону про охорону культурної спадщини.”

Коли саме подадуть доопрацьовані документи, поки невідомо.

Олексій Суконкін, тимчасовий керівник департаменту захисту культурної спадщини Мінкультури, додав, що Інститут національної пам’яті рекомендував вилучити пам’ятник із публічного простору, щоб відповідати закону про охорону спадщини.

“Міністерство культури наразі працює над оновленою версією наказу про виключення низки пам’яток із Державного реєстру нерухомих пам’яток України.”

Термін виходу нового наказу наразі не проговорюється.

Відповідальність за невиконання закону про декомунізацію

Закон про декомунізацію не встановлює чітких санкцій за ігнорування демонтажу радянських символів, роз’яснює адвокатка Альбіна Болотських. Єдина стаття Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за це порушення — стаття 436-1.

“Верховний Суд тлумачить цю статтю так: покарання може бути у випадках виготовлення, розповсюдження, публічного використання комуністичної або нацистської символіки, а також пропаганди цих режимів. Невиконання демонтажу фактично прирівнюється до публічного використання такої символіки і тягне покарання — від обмеження волі до позбавлення волі до п’яти років.”

Правоохоронні органи можуть порушувати кримінальні справи за фактом невиконання закону, а також на це можуть звертати увагу громадяни, пояснює адвокатка.

Підписуйтесь на Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.