Новітні технології з часом кардинально трансформують формат ведення бойових дій. Про це у коментарі для «24 Каналу» розповів інженер-програміст та співзасновник компанії RoverTech Борис Дрожак, який поділився своїм баченням війни майбутнього.
### Чи будуть задіяні люди у кілзоні під час війни майбутнього?
За словами Дрожака, кілзон — це зона, де не виживає ні людина, ні техніка, наприклад, пікапи. Вона надзвичайно небезпечна, оскільки контроль над нею повністю жорсткий, і туди легко можуть проникнути FPV-дрони. Він підкреслив:
> «Нам потрібно зробити так, щоб у кілзоні не було людей взагалі. Зрозуміло, що контрнаступ без присутності людської ноги неможливий, але ми повинні прагнути до такого стану, коли утримання людей на позиціях стане зайвим».
Дрожак наголосив на необхідності замінювати присутність людей у зоні бойових дій сенсорами. Відповідне оповіщення з першої лінії має виконувати не людина, а автоматизовані системи. При цьому створення та обслуговування таких сенсорних пристроїв теж повинно здійснюватися без людського втручання.
Ідея уникнення людської присутності у кілзоні відображає бачення компанії RoverTech, згідно з яким у майбутньому роботи будуть захищати не людей, а одне одного. Це завдання, яке ставить перед собою компанія, зауважив її співзасновник.
### Майбутнє бойових позицій
У подальшому на передових позиціях, за прогнозами RoverTech, будуть розміщуватися роботи, оснащені турелями, а в повітрі виконуватимуть патруль дрони. Взаємодія цих систем дозволить ефективно обороняти територію й відбивати атаки ворожих роботів.
#### Варто знати:
Президент України Володимир Зеленський нещодавно повідомив, що українські безпілотні системи вперше захопили ворожу позицію без участі піхоти, уникаючи відповідно людських втрат. За його словами, роботи «Ратель», «Терміт», «Ардал», «Рись», «Змій», «Протектор», «Воля» та інші наземні роботизовані комплекси виконали понад 22 тисячі місій на фронті лише за три місяці.
### Особливості підходу компанії RoverTech
Борис Дрожак відзначив, що візія їхньої компанії дещо відрізняється від інших розробників роботизованих комплексів. Вони не прагнуть створювати одноразові моделі роботів за 7–12 тисяч доларів. Натомість пріоритетом є довговічність і багатократність використання техніки.
> «Ми робимо все, щоб наші роботи витримували багато місій. Також ми вдосконалюємо НРК так, щоб він міг пройти щонайменше 200 бойових завдань, адже люди доволі жорстко поводяться з ним, навантажуючи півтора тоннами. Наші основні критерії ефективності — це успішність і вчасність виконання місій», — пояснив Дрожак.
Крім того, здешевлення виробництва є важливим аспектом. Компанія RoverTech виготовляє одні з найбюджетніших наземних роботизованих комплексів, підкреслив інженер.
### Оцінка можливостей Росії у сфері робототехніки
Щодо рівня розвитку робототехніки у Росії, Дрожак застеріг:
> «Правило номер один — ніколи не принижуйте ворога, не применшуйте його когнітивні здібності і не недооцінюйте, бо це саме те, що зробив противник і за що поплатився».
Він акцентував, що росіяни є високорозвиненою нацією у машинобудуванні, однак між двома країнами існують фундаментальні відмінності.
> «Насамперед, вони виступають у ролі атакуючих, тоді як ми обороняємося. Крім того, у них немає доступу до таких технологій, як Starlink», — додав він.
Інженер також зазначив, що військовий устрій у РФ відрізняється: це дає можливість простіше фальсифікувати звіти. В Україні, попри випадки фальсифікацій, велику вагу має об’єктивна інформація з відеоматеріалів, що дає змогу оцінити дії військових адекватно.
### Використання наземних роботизованих комплексів (НРК) на фронті
1. Речник 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго Василь Денисюк підкреслив, що у деякі райони фронту неможливо надіслати евакуаційні групи, тому там активно використовують НРК. Хоча оператори 66 ОМБр намагаються застосовувати роботи і в оборонних, і у наступальних операціях, повна заміна піхоти наразі неможлива, оскільки НРК є «очима» і «вухами» підрозділу: саме вони першими виявляють рух ворога та передають ці дані на командний пункт.
2. У 30-й окремій механізованій бригаді відзначають, що найбільш потрібні НРК для виконання логістичних завдань, а також для евакуації поранених та загиблих, а також для ураження ворожої піхоти і техніки. Військові переконані, що відмова від використання НРК призведе до збільшення людських втрат.
3. Міністр оборони України Михайло Федоров наголосив, що у першому півріччі 2026 року планується закупити 25 тисяч НРК — це у два рази більше за всю кількість, законтрактовану у 2025 році. Лише у березні 2026-го військові здійснили понад 9 тисяч місій із застосуванням роботизованих комплексів. Міністр підкреслив, що «100% фронтової логістики» мають виконувати саме НРК.
Таким чином, розвиток і впровадження бойових роботизованих систем демонструють стратегічний напрямок модернізації українських військових сил, що має на меті підвищення ефективності та зниження ризиків для особового складу.
