З початку серпня ціни на нафту демонструють стійку тенденцію до зростання на тлі різкого загострення конфлікту між США та Іраном. Підсиленню цього тренду сприяють також дії єменських повстанців-хуситів, які, окрім фактичної блокади Ормузької протоки, контролюваної Іраном, погрожують перекрити комерційне судноплавство через стратегічно важливу Баб-ель-Мандебську протоку. Розглянемо детальніше перспективи світового нафтового ринку у контексті загострення ситуації на Близькому Сході, опираючись на інформацію DW.
Причини зростання цін на нафту
За приблизно два тижні після відновлення військових дій із боку Сполучених Штатів проти Ірану, котирування Brent 23 липня досягли рівня 100 доларів за барель — це майже на третину більше від мінімуму минулого місяця. Водночас, біржові ціни залишаються нижчими від квітневого піку в 126 доларів, який був зафіксований у розпал попереднього загострення конфлікту.
Останній стрибок котирувань викликаний значною ескалацією напруги у Червоному морі, що ускладнює експорт нафти з держав Перської затоки альтернативними, південними шляхами. Ормузька протока досі фактично заблокована. 22 липня єменські повстанці-хусити, які підтримують Іран, взяли на себе відповідальність за атаки на два саудівських нафтових танкери та заявили про наміри продовжувати перешкоджати комерційному судноплавству через Баб-ель-Мандебську протоку.
Фото: Abdulnasser Alseddik/AP Photo/dpa/picture alliance
Маршрут через Червоне море виступає своєрідним обхідним шляхом, дозволяючи Саудівській Аравії та Об’єднаним Арабським Еміратам (ОАЕ) частково експортувати нафту за допомогою трубопроводів до портів поза межами Перської затоки. У ніч на 23 липня ВПС США нанесли черговий, уже дванадцятий поспіль, удар по об’єктах в Ірані, серед яких — сховища ракет, безпілотних літальних апаратів та системи протиповітряної оборони, які, за версією Вашингтона, використовуються Тегераном для атак на морські судна та сусідні держави регіону. Тим часом Іран не демонструє жодних ознак поступок.
Наслідки ескалації для світового нафтового ринку
Енергетичні експерти попереджають, що у випадку повної блокади Червоного моря, це стане другим потужним ударом по глобальному енергетичному сектору, на фоні вже існуючої кризи довкола Ормузької протоки. Особливо вразливою до повної блокади вважають вузьку Баб-ель-Мандебську протоку, що комфортно розташована на південній межі Червоного моря.
За словами Хорхе Леона, старшого віцепрезидента та керівника геополітичного відділу компанії Rystad Energy:
- До початку атак хуситів через Баб-ель-Мандебську протоку експортувалося приблизно 2,5 млн барелів саудівської нафти.
- Загалом маршрут через Червоне море дозволяв Саудівській Аравії і ОАЕ експортувати близько 6,8 млн барелів на день, що становить приблизно половину від звичних обсягів, які раніше проходили через Ормузьку протоку.
Крім цього, Саудівська Аравія використовує трубопроводи, що проходять територією Єгипту, для постачання нафти через порти Середземномор’я в цій північноафриканській країні. Леон підкреслює, що нафтовий ринок усе більше залежить саме від цього маршруту, і попереджає про суттєве зростання цін у разі одночасної блокади обох шляхів.
За даними інвестбанку Goldman Sachs, ще до дій хуситів, 21 липня було прогнозовано, що у разі тривалої блокади Ормузької протоки ціни на нафту можуть піднятися до 120 доларів за барель уже у четвертому кварталі поточного року. Банк прогнозує базовий сценарій стабілізації Brent на рівні близько 80 доларів.
Фото: NASA Worldview/Handout/REUTERS
Наслідки зростання цін на нафту для кінцевих споживачів
За даними Американської автомобільної асоціації (AAA), 23 липня середня роздрібна вартість бензину у США становила 4,09 долара за галон (3,785 літра), що перевищило показник минулого місяця на 17 центів (3,92 долара за галон). Під час заходу поблизу Атланти 22 липня президент США Дональд Трамп, коментуючи ситуацію з ростом цін на енергоносії, заявив: «Вартість знизиться. Можливо, вона впаде навіть нижче рівня, який був на початку нових військових дій проти Ірану. Просто дайте мені певний час».
У Німеччині, згідно з інформацією загальнонаціонального автомобільного клубу (ADAC), у той же період літр бензину піднявся у ціні майже до 2,15 євро — на 33 центи вище за мінімум, зафіксований одразу після підписання меморандуму про перемир’я між Тегераном і Вашингтоном. Вартість дизельного палива також продовжує зростати, сягнувши рівня близько 2,18 євро за літр проти 1,73 євро місяць тому.
Аналогічна тенденція помітна і у світі:
- У Пакистані та на Філіппінах суттєво зросли ціни на бензин та дизельне паливо.
- В Індії цінові коливання поки що мінімальні, що пов’язують із тим, що національні нафтокомпанії компенсують додаткові витрати.
Фактори можливого подальшого зростання цін на паливо
Тривала блокада двох ключових морських перевалочних вузлів — Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток — істотно підвищує ризик серйозних перебоїв у поставках нафти на глобальний ринок. Хоча судноплавні компанії мають змогу здійснювати обхідний рейс уздовж південного узбережжя Африки, така альтернатива збільшує час транспортування до чотирьох тижнів і додає понад мільйон доларів до витрат на пальне за один рейс. Врешті-решт ці додаткові видатки ляжуть на плечі кінцевих споживачів і бізнесу.
Унаслідок погроз з боку хуситів значно зросли страхові тарифи на воєнні ризики для судноплавної діяльності в Червоному морі. Під час початку бойових дій у регіоні США та інші західні країни вивільнили зі своїх стратегічних запасів мільйони барелів нафти для стримування цін, але нині ці резерви істотно вичерпані. Енергетичні аналітики зазначають, що поповнення запасів у поточних умовах може коштувати дорожче, що потенційно призведе до додаткового зростання світових нафтових котирувань.
Чжун Го, старший аналітик із нафти в Sparta Commodities, попередила, що США можуть запровадити обмеження на експорт нафти або нафтопродуктів, щоб надати пріоритет своїм внутрішнім споживачам. Сполучені Штати є найбільшим у світі експортером нафти, і під час війни на Близькому Сході вони збільшили поставки на світовий ринок, досягнувши у квітні обсягу 5,6 млн барелів на добу, за даними Управління енергетичної інформації США.
Між тим, Китай, найбільший у світі імпортер нафти, у перші місяці конфлікту скоротив закупівлі до найнижчого рівня за останнє десятиліття. Це пояснюють як спадом попиту, так і наявністю значних стратегічних резервів. Однак із поступовим зменшенням комерційних запасів аналітики прогнозують, що у другій половині року Пекін наростить імпорт, що може створити додатковий тиск на ціни на нафтовому ринку.
