В Україні сформувалися дві індустрії, які війна не лише прискорила, а й фактично підштовхнула до зростання в повноцінні технологічні ринки — DefenseTech та MedTech. Обидві сфери виникають на перетині інженерної справи й цифрових технологій, роботи з даними та виробничих процесів, а також у контексті регуляторних вимог та безпекових обмежень.
Це високоперешкодні галузі, де не діють прості рецепти стрімкого масштабування. Тут необхідні:
– налагоджені ланцюги постачання;
– стандарти якості;
– підґрунтя доказовості ефективності та надійності;
– перш за все, здатність витримувати реальні робочі навантаження і функціонувати в складних умовах, а не лише переконливо демонструватися в презентаціях.
У сфері DefenseTech Україна виглядає як країна з незвично великим індустріальним потенціалом порівняно зі світовими стандартами. Згідно з оцінкою Ради національної безпеки та оборони, виробнича потужність вітчизняної оборонної промисловості у 2026 році сягне 55 млрд доларів. Для порівняння: світові військові витрати в 2025 році склали 2,887 трлн доларів, що означає, що Україна вже оперує масштабами, співставними з помітною часткою глобального військового бюджету.
Що стосується оборонних технологій, експерти KSE Institute прогнозують, що український defense-tech ринок у 2025 році досягне 6,8 млрд доларів, при цьому найбільш інноваційні сегменти демонструють темпи зростання, які нехарактерні для мирних галузей:
– безпілотні авіаційні системи (UAV) зростають на 137% рік до року;
– наземні роботизовані системи – на 488%;
– радіоелектронна боротьба (РЕБ) – на 215%.
У секторі MedTech ситуація інакша. За даними Fortune Business Insights, світовий ринок медичних виробів у 2026 році оцінюється в 605 млрд доларів із прогнозом подальшого зростання. При цьому Україна не є значним гравцем у кількісному вимірі, тож некоректно порівнювати її частку глобального MedTech.
Однак в Україні формується інша модель позиціонування — зосередження на R&D та клінічній валідації, особливо в сферах реабілітації, лікуванні травм, протезуванні та психічному здоров’ї. Ці галузі сформували найбільший обсяг прогресивних потреб, а також найкоротший цикл перевірки практичної користі. Україна не конкурує обсягом ринку, натомість змагається швидкістю валідації та якістю доказової бази, що відкриває можливості виходу на ринки Європейського Союзу та США.
Основне, що слід усвідомити, — обидва напрямки можуть стати економічними локомотивами тільки у разі переходу з режиму термінового реагування на масштабне індустріальне виробництво.
Для DefenseTech ключові аспекти — це:
– виробнича спроможність;
– експортні можливості;
– налагодження ланцюгів постачання, які залишаться після закінчення бойових дій.
Для MedTech важливі:
– інфраструктура для відновлення;
– потенціал перетворення на перевагу у R&D;
– створення міжнародних продуктів за умови належної організації доказової бази та забезпечення шляхів виходу на ринки ЄС і США.
У перспективі наступного десятиріччя економічний курс визначається такими чинниками:
1. DefenseTech формує економіку швидкості, де практичні цикли R&D оперативно трансформуються у виробництво та масштабування.
2. MedTech будує економіку відновлення, коли потреби у реабілітації трансформуються у протоколи, доказову базу і, зрештою, у продукти, які можуть конкурувати на зовнішніх ринках.
Обом секторам потрібні інституційні механізми, що забезпечуватимуть передбачуваність масштабування:
– прозорі правила закупівель і контрактування у секторі оборони;
– регуляторні інструменти для швидких і контрольованих експериментальних проектів та методики доказової перевірки у медицині;
– «міст» до стандартів Європейського Союзу та США, щоб українські розробки виходили на міжнародний ринок не з нуля, а з уже сформованою надійною базою.
DefenseTech сприяє економічному мультиплікації шляхом швидкого розростання виробничої інфраструктури та суміжних ланцюгів, серед яких:
– компоненти;
– матеріали;
– електроніка;
– оптика;
– телекомунікації;
– тестування;
– сервісне обслуговування;
– логістика.
Кожне розширення продуктової лінійки вимагає масштабування не лише виробництва, а й сервісної підтримки. В результаті формується нова промислова компетенція, яка функціонує не за окремими контрактами, а працює стабільно роками, створюючи основу для сталого експорту.
MedTech же стимулює зростання економіки іншим способом — через підвищення якості клінічних процедур, стандартизацію збору та обробки даних, дотримання протокольних норм, навчання професійного персоналу, доказову дисципліну та жорсткий регуляторний контроль. Це повільніший, проте стратегічно значущий вклад у здатність країни генерувати та валідовувати медичні розробки, що відповідають міжнародним вимогам.
Обидві індустрії формують високий попит на наукові та інженерні кадри, створюючи сприятливе середовище, де інвестиції спрямовуються у розвиток компетенцій, а не в короткострокові маркетингові кампанії.
Щоб забезпечити трансформацію DefenseTech і MedTech у потужні економічні драйвери, українській державі необхідно прийняти низку рішень:
1. Регуляторна оперативність:
– Для MedTech це передбачає впровадження контрольованих механізмів тестування та підтвердження ефективності, т.зв. регуляторних «пісочниць».
– Країні потрібна система, що дозволить швидко перетворювати клінічну практику у належні дані й документи з доказами безпеки, ефективності та економічної доцільності. Без цього Україна ризикує залишитися лише «територією цікавих кейсів», а не постачальником експортних продуктів.
– Для DefenseTech необхідні прозорі процедури закупівель, стандартизація та прогнозованість контрактів.
2. Фінансування виробничих потужностей та масштабування, а не тільки науково-дослідних робіт. DefenseTech вже отримує значні зовнішні інвестиції, завдання полягає в тому, щоб трансформувати їх у довготривалу виробничу базу, а не у разові проекти.
3. Забезпечення відповідності стандартам ЄС і США:
– гармонізація вимог щодо сумісності стандартів, доказової бази, кібербезпеки та інтелектуальної власності;
– наступним кроком для обох індустрій має стати експорт. Українські продукти повинні бути спроектовані так, щоб їхня національна валідація і виробничі практики одразу відповідали міжнародним вимогам та були готовими до виходу на зовнішні ринки без суттєвих переробок.
4. Акцент на серійному виробництві. Під час війни Україна навчилася швидко створювати інноваційні рішення. Наступним етапом є здатність стабільно виробляти, обслуговувати та оновлювати ці продукти. Саме серійне виробництво формує міцні та конкурентоспроможні індустрії.
Україні належить перевести DefenseTech і MedTech із режиму кризового реагування на повноцінні керовані промислові напрямки з чіткими правилами, стандартами, доказовою базою та міжнародною сумісністю. Лише за таких умов ці сектора стануть важливими рушіями економіки не лише в часи війни, а й у наступне десятиліття.
—
Колонка є формою медіаматеріалу, що виключно відображає позицію автора і не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення порушених питань. Думка редакції видань «Економічна Правда» та «Українська Правда» може не співпадати з поглядами автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність та інтерпретацію наведених фактів і виконує винятково роль посередника.
