Агенції бізнесових новин Reuters, Bloomberg та інші західні видання проаналізували, як війна між США та Ізраїлем проти Ірану, а також пов’язані з нею перешкоди на нафтовому ринку, сприяли економічній вигоді Росії. За результатами розрахунків, Москва отримує додаткові мільярдні надходження, що використовуються для фінансування агресії проти України.
Зростання цін на нафту та збільшення доходів російського бюджету
Росія отримує значні фінансові вигоди на тлі війни в Ірані, адже ціна на нафту зросла з приблизно 70 до понад 100 доларів за барель, що суттєво посилило державні доходи, повідомляє Reuters. Ці додаткові прибутки дозволяють Москві відкласти заплановані жорсткі фіскальні заходи, включно з переглядом правил резервного фонду та можливим скороченням бюджетних витрат.
Основні факти:
- Прогнозується, що щомісячні доходи від енергетичного сектору зростуть приблизно на 70%, що зменшить короткостроковий тиск на бюджет, незважаючи на санкції й значні воєнні витрати.
- Незважаючи на труднощі української війни та міжнародний санкційний тиск, Росія належить до небагатьох країн, які здобули економічну вигоду у цей період.
- Міжнародна ціна на нафту, що до початку війни в лютому утримувалася на рівні 70 доларів за барель, піднялася понад 100 доларів; також істотно зросли ціни на газ.
- Очікується, що доходи російського бюджету від нафти й газу у квітні зростуть на 70% — до 0,9 трильйона рублів, що є найвищим місячним показником з жовтня 2025 року (згідно з підрахунками Reuters на основі середньої ціни на нафту 75 доларів за барель).
Відтермінування заходів із жорсткішого регулювання бюджетної політики
Бюджет Росії формується, виходячи з середньорічної ціни на нафту, відомої як «ціна відсікання». Якщо середньомісячна ціна падає нижче цієї межі, дефіцит покривають за рахунок резервного фонду, в разі вищої — утворений профіцит направляється до фонду.
У перші два місяці 2026 року прогнози щодо російської економіки погіршувалися. Міністр фінансів Антон Силуанов 25 лютого, за кілька днів до початку військових дій проти Ірану, заявив про плани знизити поріг відсікання протягом двох тижнів. Втім, 23 березня президент Володимир Путін доручив ухвалити збалансоване рішення щодо використання додаткових доходів від високих цін на нафту.
Після зустрічі з Путіним міністр фінансів підтвердив, що уряд розглядає заходи для зменшення вразливості бюджету до коливань цін у середньостроковій перспективі. Голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна зазначила, що ще зарано оцінювати вплив підвищення цін на нафту на економіку країни.
За інформацією Reuters, попри можливе раптове завершення кризи навколо Ірану, більшість російських політиків вважають, що ціна на нафту збереже премію за ризик протягом певного часу.
Відтермінування рішень через стрімке підвищення світових цін
Bloomberg повідомляє, що через різке зростання світових цін на нафту, що спричинене війною США та Ізраїлю проти Ірану, російський уряд відклав впровадження планів щодо зменшення залежності від доходів нафтогазового сектору та скорочення видатків Фонду національного добробуту, з якого фінансується і воєнна кампанія в Україні. За словами джерел агентства, обговорення можуть поновитися у червні.
Згідно з чинними нормами, Росія використовує резервний фонд для покриття дефіциту від зниження ціни на нафту нижче 59 доларів за барель. До початку конфлікту з Іраном експортна ціна перебувала на нижчому рівні через західні санкції, які примушували Кремль надавати значні знижки небагатьом покупцям.
Основні моменти:
- Фонд національного добробуту вже наполовину виснажений війною в Україні.
- Російський уряд готував зміни до бюджетного законодавства щодо ціни відсікання.
- Обговорення збіглися з початком конфлікту на Близькому Сході та різким коливанням цін на енергоносії через порушення судноплавства в Ормузькій протоці.
- У лютому міністр фінансів попереджав про необхідність термінових рішень, однак на кінець березня терміни були пом’якшені.
Колишній міністр фінансів Михайло Задорнов вважає кризу тимчасовою і рекомендує не відкладати заходи щодо бюджетних обмежень. Затримка рішень демонструє складність ситуації, яку викликає поєднання сповільнення економічного зростання та величезних витрат на війну. Вищі ціни на нафту дають короткострокове полегшення дефіциту бюджету, але одночасно підвищують ризики для світової економіки та довготривалого попиту на сировину.
Премія за російську нафту на світових ринках
Інша стаття Bloomberg повідомляє, що російська нафта вперше з початку війни в Україні торгується в Індії з премією, що є свідченням того, як конфлікт на Близькому Сході працює на користь Москви та впливає на глобальний нафтогазовий ринок.
Ключові фактори:
- Війна на Близькому Сході знизила світові постачання нафти.
- США дозволили покупцям придбавати російську нафту, яка перебувала в танкерах.
- До призупинення санкцій індійські компанії знижували закупівлі російської сирої нафти в рамках торговельних переговорів.
- Підвищення лояльності США відновило попит Індії на російську нафту.
- Ключові індійські нафтопереробні заводи, включно з Indian Oil Corp. та Reliance Industries Ltd., придбали десятки мільйонів барелів російської морської нафти.
- Це дозволяє Індії завантажувати власні НПЗ, а надходження з продажу поповнюють російський бюджет.
Потенційні доходи Росії від війни в Ірані
Німецьке видання Spiegel посилається на дослідження Київської школи економіки (KSE), повідомляючи, що війна в Ірані може принести до 250 мільярдів доларів у російську скарбницю.
Основні сценарії:
-
Оптимістичний варіант: Конфлікт буде завершений до середини квітня, середня ціна на нафту перебуватиме біля 100 доларів за барель.
- Росія отримає 169 млрд доларів від експорту нафти замість очікуваних 99 млрд доларів.
- Доходи від експорту газу становитимуть приблизно 50 млрд доларів.
- Загальне зростання доходів від сировини складе 84 млрд доларів.
- Бюджетні надходження збільшаться на 45 млрд доларів.
- Песимістичний варіант: Війна затягнеться до кінця вересня, при цьому ціни на нафту можуть сягати 150-200 доларів за барель.
- Влітку місячні доходи від експорту можуть сягати приблизно 50 млрд доларів.
- Загальна виручка від продажу нафти та газу до кінця 2026 року може дорівнювати 386,6 млрд доларів, що на 252,4 млрд більше, ніж у випадку відсутності війни.
- Податкові надходження до бюджету можуть зрости майже вчетверо в порівнянні з ситуацією без конфлікту — до 212,5 млрд доларів (збільшення на 151 млрд доларів).
Співвідношення цифр викликає увагу на тлі того, що за роки війни Україна отримала від партнерів у середньому близько 100 млрд доларів допомоги, а найновіший пакет ЄС на 90 млрд євро досі не передано через політичний конфлікт з Угорщиною, лідер якої Віктор Орбан вимагає від Києва відновити постачання російської нафти через трубопровід «Дружба».
Європейська політика щодо російської нафти
Згідно з Reuters, Європейська Комісія відклала подання законодавчої ініціативи, що стосується постійної заборони імпорту російської нафти, раніше анонсованої на 15 квітня.
Деталі:
- Оновлений порядок денний законодавчих подань ЄС, оприлюднений 24 березня, свідчить про перенесення.
- Співрозмовник агентства в керівних органах ЄС наголосив, що пропозиція залишиться у планах, але через «поточні геополітичні події» її буде оприлюднено пізніше.
- Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила найбільші перебої у постачанні нафти в історії.
- Ініціатива ЄС передбачала повне поступове припинення імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
- Проте її вплив на реальні постачання буде незначним, адже у IV кварталі 2025 року Євросоюз імпортував лише 1% своєї нафти з Росії, значно скоротивши постачання після початку повномасштабної війни в Україні.
- ЄС прагне законодавчо закріпити заборону, яка залишиться у силі навіть у разі майбутнього скасування санкцій.
- Санкції ЄС щодо морського імпорту російської нафти вже зупинили основний потік.
- Угорщина та Словаччина були останніми країнами, які імпортували російську нафту, допоки 27 січня не стався удар російського дрона по трубопроводу «Дружба» в Україні, що призвело до зупинки поставок.
- Угорщина та Словаччина звинуватили Україну у навмисній затримці ремонту нафтопроводу, спричинивши політичний конфлікт, внаслідок якого Будапешт заблокував виділення ЄС кредиту Києву.
- Спочатку планувалося оголосити про повне припинення імпорту російської нафти 15 квітня, через три дні після парламентських виборів в Угорщині.
- Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн цього місяця висловила думку, що повернення до російських енергоносіїв буде «стратегічною помилкою» й підвищить вразливість Європи.
