Новий воєнний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном: як це вплине на світ?
Всього через три дні після четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Америка та Ізраїль розпочали бомбардування по Ірану. Цей спалах військових дій може серйозно похитнути світову стабільність, підняти ціни на енергоносії та потрясти фінансові ринки по всьому світу.
Новий конфлікт викликає занепокоєння не лише в країнах Близького Сходу, але й далеко за межами регіону — у Японії, Канаді та Великій Британії. Влади цих країн вже перебувають у стані напруги через торгівельні війни, військові дії в Україні та Газі, а також політичні загрози з боку Сполучених Штатів, як-от погрози щодо Гренландії і захоплення венесуельського лідера.
Реакція світових лідерів на ескалацію конфлікту
Іран негайно відповів ракетними ударами і атаками безпілотників по об’єктах у країнах Перської затоки, Кіпрі, Лівані та інших регіонах. Це ставить на випробування здатність різних держав керувати своєю політикою в умовах кризового конфлікту, викликаючи різноманітні політичні реакції.
Наприклад:
- Прем’єр Іспанії назвав удари по Ірану “ескалацією” конфлікту.
- Прем’єр Канади і канцлер Німеччини відкрито підтримали рішення Трампа розпочати війну.
- Країни Великої Британії, Франції та ЄС теж засудили іранські відповіді, але уникають повної підтримки Америки.
Напруженість між США та Європою
Під час зустрічі з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом у Білому домі Дональд Трамп жорстко висловився на адресу прем’єра Іспанії Педро Санчеса через його критику атак США по Ірану.
“Ми припинимо всі торгові відносини з Іспанією,” – заявив президент. – “З Іспанією ми нічого спільного мати не хочемо.”
Водночас європейські лідери намагаються зберегти обережну позицію, щоб уникнути конфлікту з Вашингтоном, висловлюючи занепокоєння без підтримки американської військової кампанії.
Погляди на війну та уроки минулого
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер у виступі перед парламентом підкреслив, що британські військові не будуть залучатися до війни без чіткої юридичної підстави та продуманого плану. Він також застеріг про наслідки конфлікту для всієї країни, від зростання цін до соціальної напруги.
Рефлексуючи над помилками минулого, особливо підтримкою вторгнення в Ірак у 2003 році, Стармер закликав не повторювати тих самих помилок, адже вони залишили гіркий післясмак у країні.
Основні тези прем’єра:
- Усі дії Британії повинні бути законними та обдуманими.
- Велика Британія не брала участі в початкових ударах по Ірану і не приєднається до наступальних дій.
- Наслідки війни відчують усі, незалежно від ролі країни у конфлікті.
Глобальні наслідки війни: енергетика, безпека та міграція
Світові лідери опиняються перед нелегким вибором у політичній грі навколо нової війни — на кону репутація, торгові відносини та безпека громадян. Ці наслідки стають зрозумілі навіть безпосередньо у сферах економіки та соціального життя:
- Ціни на нафту і газ стрімко зростають через перебої у постачанні, особливо поблизу Ормузької протоки.
- Сотні тисяч туристів і працівників із Європи поки що змушені залишатися в зоні ризику через припинення авіасполучення з регіоном.
- Збільшується загроза терористичних атак у відповідь на удари по Ірану, що вивчають і в США, зокрема після стрілянини в Техасі.
Експерти також попереджають про ризик масового потоку біженців із Ірану та сусідніх країн у разі затяжного конфлікту. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що потрібно бути готовими до гучних наслідків, які можуть торкнутися енергетики, ядерної безпеки, транспорту і міграції.
Іранська відповідь на агресію
Після ударів американців і ізраїльтян Іран відкрив контрнаступ: ракети і безпілотники атакували американські бази в декількох країнах Перської затоки, а також нафтогазову інфраструктуру сусідніх держав. Крім того, Іран намагається блокувати Ормузьку протоку, одну з головних артерій світових поставок енергоносіїв.
Думки провідних аналітиків
Майкл Б. Фроман, голова Ради з міжнародних відносин, нагадав, що агресивна поведінка Ірану та його підтримка тероризму тривають з моменту ісламської революції 1979 року. Він зазначив, що світові спільноти давно намагаються вирішити ці проблеми дипломатичним шляхом, однак тепер вони більше схожі на пасивних спостерігачів з обмеженим впливом.
Водночас країни Європи та Америки, що не мають військової потужності, аби змінити ситуацію, опинилися у складному положенні через економічний тиск між США та Китаєм.
Як зазначає Шерон Пардо з Бен-Гуріонського університету, Європа ризикує втратити свій статус значущого гравця на Близькому Сході, стикаючись із найсерйознішим випробуванням у своїй політиці.
Історичний контекст та вплив на регіон
Багато країн світу мають складну спадщину пов’язану з регіоном: Франція, наприклад, контролювала частини сучасного Лівану, Сирії та Туреччини відповідно до секретної угоди Сайкс-Піко 1916 року. Тому заяви президента Еммануеля Макрона щодо конфлікту завжди ретельно виважені.
Він підкреслив відповідальність Франції у захисті своїх громадян та інтересів, а також підтримку країн регіону в ці непрості часи.
У Великій Британії досі пам’ятають про помилки минулих воєн, таких як Іракська кампанія 2003 року і наслідки провального Chilcot Inquiry.
Екс-радник британського МЗС Бен Джуда детально описав тривогу у країні щодо нових військових авантюр, підкреслюючи непередбачуваність сучасної американської зовнішньої політики.
Відносини між США та їхніми союзниками
Кер Стармер намагається уникнути конфронтації з Дональдом Трампом, щоб знайти кращі умови у торгівлі та безпеці. Проте його небажання підтримати удари по Ірану викликає напругу у відносинах з Вашингтоном.
Трамп не приховує свого розчарування: “Я не задоволений Великою Британією,” – сказав він журналістам під час зустрічі у Білому домі. – “Це не Уїнстон Черчилль, з ким ми маємо справу.”
