Про це в інтерв’ю журналістці Еспресо: Біла Церква розповів старший офіцер управління комунікацій Командування сектору ведення інформації Збройних Сил України Богдан Мельничук.
За його словами, супротивник цілеспрямовано та системно діє для підірвання довіри як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів.
«Сьогодні війна проходить не лише за контроль над територією, а й за панування в свідомості кожного українця», — підкреслив офіцер.
Інформаційні операції, які проводить ворог, спрямовані на:
- зниження рівня підтримки України серед населення,
- створення образу виснаження та безсилля,
- дискредитацію військового та політичного керівництва держави.
Швидкоплинність фейкових повідомлень та професійні інформаційно-психологічні операції
Одним із ключових викликів інформаційного середовища Богдан Мельничук назвав надзвичайно швидке розповсюдження дезінформації. За його словами, фейкові матеріали можуть набирати сотні тисяч переглядів вже через кілька хвилин після публікації.
Особливу небезпеку становлять професійно організовані інформаційно-психологічні операції (ІПСО). Російські пропагандистські наративи орієнтуються на різні аудиторії, поширюючись за допомогою анонімних або оплачуваних телеграм-каналів. Найчастіше супротивник експлуатує теми мобілізації, втрат, корупції та внутрішніх протиріч.
«Якщо ворог не може досягти стратегічних цілей на полі бою, він гостро прагне створити когнітивний прорив у свідомості громадян в тилу», — зауважив він.
Маніпуляції та формування враження хаосу
Представник військового управління пояснив, що російська пропаганда активно поширює наративи про нібито внутрішні конфлікти в Україні, дезорганізацію управлінської системи та недовіру до військового керівництва. Окремі маніпуляції пов’язані з іскаженням статистики втрат і розповсюдженням непідтверджених «інсайдів» без посилань на достовірні джерела.
Ознаки ворожої пропаганди, за словами Богдана Мельничука, включають:
- емоційно зафарбовані, перебільшені заголовки,
- відсутність достовірних джерел інформації,
- звернення до страху або соціального обурення.
Уразливі категорії населення та інформаційна безпека
За офіцером, найбільш схильними до впливу дезінформації є ті, хто:
- отримує інформацію з одного джерела,
- віддає перевагу емоційно забарвленому контенту,
- проживає в умовах постійного стресу.
Ризик підвищується також серед молоді, яка споживає новини переважно у форматі коротких відео без перевірки їх достовірності.
Для протидії дезінформації він виділяє ключові фактори:
- розвиток медіа грамотності,
- дотримання інформаційної гігієни.
Комунікація як важливий елемент оборонної стратегії
Окрему увагу Богдан Мельничук приділив значенню української стратегічної комунікації. За його словами, вона включає не лише боротьбу з фейками, а й комплексне пояснення суспільству актуальних процесів, підтримання довіри до командування, а також рекрутингову діяльність.
«Наша відповідь — це системна комунікація. Вона забезпечує безпеку та зберігає єдність між фронтом і тилом», — наголосив він.
Інформаційний вимір війни залишається постійним та невід’ємним фактором протистояння. Українська сторона орієнтується на такі принципи як прозорість, оперативність і зміцнення суспільної згуртованості.
Джерела і додаткові матеріали:
- Фото: скріншот із відео Еспресо: Біла Церква
- Фото: колаж Еспресо: Біла Церква
- Фото: телеграм-канал 72 ОМБр
Детальніше:
- Коли страх сильніший за обов’язок: чому частина чоловіків уникає мобілізації.
