Північна Корея дедалі глибше занурюється у війну Росії проти України, і це стосується не лише постачання боєприпасів. Президент України Володимир Зеленський повідомив про ухвалене рішення розгорнути на території Російської Федерації від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР. Важливо зазначити, що поки що відсутнє незалежне підтвердження саме цієї цифри. Проте загальна тенденція ставить під сумнів будь-які сумніви — Пхеньян трансформується на повноцінного військового союзника Москви.
У 2024 році Північна Корея скерувала до Росії приблизно 14–15 тисяч військових, які брали участь у бойових діях на Курській дузі. Офіційне визнання їхньої участі відбулося навесні 2025 року як з боку Москви, так і Пхеньяна. За даними української сторони, станом на початок серпня близько 9,5 тисяч північнокорейських військових залишалися на Курщині. Окрім того, було оголошено про напрямок до Росії тисячі саперів та п’яти тисяч військовослужбовців-будівельників.
Втім, найбільш загрозливим чинником є вже не лише живий контингент.
Українська розвідка повідомила про дислокацію у Воронезькій області ракетного підрозділу КНДР чисельністю близько 90 бійців. Згідно з інформацією, цей підрозділ може бути обладнаний шістьма пусковими установками, а також до 120 балістичними ракетами. За даними Reuters, щонайменше 40 ракет вже передані Росії. 11 серпня Зеленський заявив, що під час обстрілу Запоріжжя Росія знову використала північнокорейські балістичні ракети.
Щодо масштабів постачання боєприпасів, вони вражають ще більше:
- мільйони артилерійських та мінометних снарядів передані КНДР до Росії;
- українські офіційні особи оцінюють частку північнокорейських боєприпасів приблизно у половину від потреб російських військ на фронті;
- згідно з інформацією української розвідки, до початку 2025 року було поставлено близько 4 мільйонів артилерійських снарядів і 148 балістичних ракет моделей KN-23/KN-24.
Проте ключовим аспектом є не лише кількість ресурсів.
Північна Корея отримує від цього збройного конфлікту те, що не можна купити за гроші — безцінний досвід ведення сучасної високоінтенсивної війни. Її військові набирають знання щодо застосування безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби, артилерії, розвідки та систем управління безпосередньо на полі бою. Конструктори країни отримують унікальний зворотний зв’язок про ефективність ракетних систем та боєприпасів у протидії сучасним системам протиповітряної та протиракетної оборони. Американське командування у Південній Кореї офіційно визнає, що північнокорейські військові повертаються до своєї держави з бойовими уроками, набутих в Україні, що суттєво змінює оборонні можливості КНДР.
Водночас Пхеньян здобуває від Росії валютні надходження, енергоносії, економічну підтримку, технічний супровід, а також доступ до сучасних військових технологій. Таким чином, мова йде вже не про ситуативний бартер «снаряди за гроші», а про формування довготривалого військово-технічного союзу. Політичною основою такого партнерства став договір про всебічне стратегічне співробітництво, підписаний лідерами двох країн — Володимиром Путіним та Кім Чен Ином — у 2024 році.
Якщо інформація про додаткове надсилання 30–50 тисяч військових КНДР підтвердиться, це стане сигналом якісно нового рівня залучення Північної Кореї в конфлікт. При цьому не обов’язково всі ці сили будуть направлені безпосередньо на український фронт. Частина з них, імовірно, виконуватиме охоронні, інженерні та логістичні функції на території Російської Федерації, що дасть змогу звільнити російські бойові підрозділи для ведення бойових дій.
Отже, Північна Корея вже не просто надає допомогу Росії. Фактично вона перетворюється на системного військового співучасника збройного конфлікту, що проявляється у залученні особового складу, ракетних систем, артилерії та власних військових формувань.
Паралельно ця війна для Пхеньяна слугує полігоном для модернізації власних Збройних сил.
Один із найсерйозніших наслідків затягування військового протистояння полягає в тому, що Україна стає ареною, на якій авторитарні режими не лише ведуть бойові дії, але й обмінюються озброєннями, технологіями та бойовим досвідом, готуючись до потенційних майбутніх конфліктів.
Важливо: Думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція не несе відповідальності за зміст блогів, проте прагне публікувати різні точки зору. Деталі про редакційну політику OBOZ.UA доступні за посиланням.
