Професор, психоаналітик та психіатр Олександр Фільц розповідає про стан психіки українців на п’ятому році повномасштабної війни та чому масове визначення цієї ситуації через діагноз ПТСР є концептуально невірним. Запрошений «Клубом експертів та експерток», він дає глибокий аналіз глобального положення України і пояснює, чому наша країна є, можливо, єдиною, чий курс спрямований виключно в майбутнє.
Де сьогодні знаходяться українці в умовах війни?
Олександр Фільц підкреслює унікальність позиції України: на відміну від багатьох сучасних демократичних країн, які орієнтуються на минуле, Україна зосереджена виключно на перспективі. Для порівняння:
- США і Росія шукають сенс у поверненні назад. Наприклад, гасло «Make America great again» є доктриною Дональда Трампа, який орієнтований на відродження минулого, а Росія подекуди повертається до часів Радянського Союзу або навіть більш ранніх періодів.
- Інші країни, як то Китай, Індія, Франція і Ізраїль, дивляться у майбутнє, але за умови поступового розвитку, утримуючись у своєму культурно-історичному контексті.
- Європейські країни прагнуть зберігати налаштований розвиток, але з елементом стабілізації, консервації існуючого стану.
Україна ж бачить свій курс чітко — рух вперед, у європейську спільноту і НАТО, з прицілом повного розриву з минулим. Це означає:
- Рішучість залишити історію, адже минуле не давало нам статусу суверенної держави.
- Спроби будувати майбутнє на історичних аналогіях є зручними, але не відображають реальності, бо традиційна історія для України — це історія залежності.
Психічний стан українців і його витривалість
Розбомблені міста — Одеса, Дніпро, Київ, Харків; ракетні удари по Львову — створюють напружену ситуацію. Однак Фільц підкреслює, що нерідко посилення песимізму залежить від конкретних умов і бракує точних критеріїв для оцінки.
- Українці у своїй свідомості орієнтовані на майбутнє, готові терпіти труднощі задля прогресу.
- Соціологічні дослідження свідчать про зростаюче прагнення до інтеграції у Європу та НАТО, незважаючи на сумніви щодо конкретних перспектив.
- Жага до змін і відрив від минулого — це глибинна риса українського етносу, що зростає під тиском російської агресії.
- Горизонтальність українського суспільства, яка сформувалася наприкінці 2000-х і підтвердилася в 2014 році, є одним із ключових елементів адаптивності.
Фільц наголошує: без значної підтримки партнерів і зовнішніх ресурсів країна не витримає. Підтримка демократичного світу, хоча і не ідеальна, лишається головним ресурсом для нашої боротьби.
Механізми психологічної захисту населення
Психологи і психоаналітики говорять про наявність у населення різних способів адаптації:
-
Зрілі механізми захисту:
- Витіснення неприємних думок.
- Використання гумору як способу балансування психіки (численні гумористичні меми в інтернеті).
- Раціоналізація — здатність логічно пояснювати складні події і знижувати негативний емоційний вплив.
- Креативність і творчість.
-
Механізми середньої зрілості:
- Ідентифікація з агресором («око за око»).
-
Незрілі механізми:
- Заперечення сутності війни.
- Реактивне формування, наприклад, прояви подвійної поведінки.
- Абсолютно незрілі механізми:
- Галюцинації — проекція уявних переживань на зовнішній світ.
Українці активно задіюють багато зрілих механізмів захисту, що підтверджується і психологічною активністю суспільства, і культовою здатністю знаходити раціональні пояснення навіть у хаосі інформації (наприклад, аналіз політичних заяв і новин).
Зрілість нації та суспільна горизонтальність
Фільц переконаний, що зрілість народу відрізняється від зрілості окремої особистості. Зріла нація:
- Володіє здатністю будувати соціальну картину світу, що адекватно відображає реальність.
- Має горизонтальні суспільні структури, які допомагають безпосередньо реагувати на виклики (приклад із протестами проти скорочення повноважень антикорупційних структур у 2022 році).
- Політикум часто є корумпованим і замкнутим, тоді як суспільство ширше несе демократичний потенціал.
Стан психічного здоров’я під час війни і проблема ПТСР
Психічні розлади під час війни мають особливий характер — зазвичай:
- Зменшуються випадки тяжких психічних хвороб через мобілізацію найпримітивніших способів виживання.
- Сучасна медицина спирається на біопсихосоціальну модель, враховуючи зміни соціального середовища.
За словами Фільца, сценарій масового розвитку ПТСР не зовсім доречний, оскільки посттравматичний стресовий розлад визначає ситуацію, коли травмуючий чинник уже минув. В українських реаліях війна триває, отже стрес є безперервним, а отже — це не ПТСР у класичному розумінні, а пролонгована травма, розтягнута у часі.
Фахівці реєструють:
- Понад 50% ПТСР серед військових.
- До 20% серед цивільного населення.
- Катастрофічні цифри серед колишніх полонених.
Однак оціночні параметри цього процесу ще формуються. Лише після закінчення війни можна буде чіткіше сказати про масштаби та соціальні наслідки.
Війна і психіатричні захворювання: залежності та роль технологій
Війна загострює проблему залежностей, включаючи й сучасні залежності від технологій:
- Психіатрія фіксує збільшення проблем з алко- та наркозалежностями.
- Новим викликом став вплив штучного інтелекту, віртуальної реальності та інтернету, які можуть формувати залежність і змінювати сприйняття реальності.
- Серед населення збільшується використання ШІ навіть для терапії, що має як переваги, так і небезпеки.
Також відзначається, що технологічна реклама і ідеї «віртуалізації» життя посилюють відрив від реального світу.
Перспективи побудови інститутів і майбутнє України
Олександр Фільц акцентує увагу на тому, що:
- Україна має сильне горизонтальне суспільство, здатне бути рушієм змін.
- Приклад протестів молоді проти урядових рішень показує активність і здатність суспільства впливати на владу.
- Інституції будуть створені, якщо громадяни усвідомлять їх цінність і адаптують під сучасні умови.
- Натомість відбувається євроінтеграція і прийняття європейських моделей, хоча це може дещо зв’язати країну в плані інновацій.
- Україна вже демонструє світові приклади інновацій у військовій справі, психіатрії та інших сферах.
Візія майбутнього і національна ідентичність
Насамкінець Фільц підкреслює:
- Необхідність наявності спільної візії країни, розуміння свого місця у світі.
- Потрібно зафіксувати минуле як факт, але не дозволяти йому бути фундаментом для руху вперед.
- Національна матриця з її горизонтальністю — ось справжня опора, яка дозволить Україні рухатися вперед.
Відповідаючи на питання про оптимізм, він зауважує, що особисто не відчуває ейфорії, але має оптимістичну позицію. Усі складнощі і виклики можна подолати, якщо країна продовжить будувати своє майбутнє, закріплене на прагненні до свободи і демократії.
Текст: Марічка Ільїна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Щоб отримувати актуальні новини Львова та України, підписуйтеся на наші сторінки в Instagram та Viber.
Трансляції важливих подій онлайн та щотижневі відеопрограми про ключові львівські питання в «Темі тижня», інтелектуальні дискусії на загальноукраїнські теми в «Акцентах Твого міста» та публічні обговорення для пошуку найкращих рішень викликів громади міста — дивіться на нашому YouTube-каналі.
