Як Україна революціонізує війну за допомогою бойових роботових систем
Боротьба на передовій: машини проти живої сили
В глибинах східної України, у вузькій долині, безлюдні зелені платформи — схожі на ті, що можна знайти в садовому магазині для перевезення ґрунту — стали новітніми воїнами на полі бою. Ці безпілотні машини несуть на собі вибухівку вагою 30 кілограмів і пересуваються полем в напрямку позицій ворога. Коли роботи наближалися до російських солдатів, підтримуючий безпілотник у повітрі скидaв бомбу, щоб очистити шлях. Один із роботів жертвував собою, підірвавшись, поки інші залишалися на безпечній відстані, слідкуючи за ситуацією.
Над окопом несподівано з’явився листок картону з написом: «Ми хочемо здатися». Двоє російських військових вийшли та пройшли до українських ліній, стали полоненими.
Ця вражаюча атака, що відбулася минулого літа в Харківській області, демонструє, як Україна впроваджує новий підхід до ведення бойових дій.
Чому саме безпілотні системи?
Київ посилено вдається до використання безпілотних технологій у боях через дефіцит особового складу та бажання мінімізувати втрати серед солдатів. Застосування таких систем дозволяє контролювати ситуацію, не ставлячи під загрозу життя людей. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що завдяки цим новітнім методам українська армія здатна захоплювати ворожі позиції практично повністю автоматизовано.
Незважаючи на те, що чисельність військ залишається ключовим фактором, перехід до безпілотних рішень позначає:
- Зменшення ризиків для життя людей.
- Підтримку високої бойової ефективності.
- Активний розвиток власної оборонної промисловості.
Як зазначає молодший лейтенант Микола Зінкевич, «краще кинути в бій металеву машину, ніж живих людей». Адже, на відміну від людей, роботи не кровоточать і не бояться.
Безпілотники всюди: від неба до дна моря
Під час війни в Україні особливе місце посідають не лише маленькі квадрокоптери, що літають над фронтом і нападають на ворога, але й наземні, а також морські безпілотні системи. Хоча переважно наземні роботи призначені для доставки боєприпасів або евакуації поранених у небезпечних зонах, їх роль у здійсненні швидких атак зростає з кожним місяцем.
Минулого місяця, за даними Міноборони України, було виконано понад 9000 бойових операцій з залученням наземних безпілотників, оснащених вибухівкою, кулеметами або ракетами. Це втричі більше, ніж показник листопада 2025 року, а ще рік тому подібні дії були рідкісними та експериментальними.
Переваги і виклики безпілотних систем на землі
Наземні роботи менш маневрені і помітніші за повітряних дронів, тож часто стають мішенню для вогню ворога. Їхні акумулятори працюють близько доби, після чого необхідна заміна чи підзарядка. Особливо складно використовувати їх для розчищення окопів — після підриву надійно утримувати територію все одно доводиться піхоті.
Попри це, наземні роботи мають вагомі переваги:
- Можуть переносити великі вибухівки, які не під силу повітряним дронам.
- Забезпечують більш стійку платформу для запуску ракет і стрільби з кулеметів.
- Дають військовим більший тактичний контроль.
Українська армія навіть запровадила внутрішню платформу замовлень — ніби Amazon, — де солдати можуть самі вибирати з 470 типів безпілотників, у тому числі й сім моделей наземних роботів.
Військова тактика та перспективи
Президент Зеленський нещодавно презентував відео з демонстрацією потужностей безпілотної техніки, сподіваючись зацікавити іноземних партнерів у купівлі або обміні цих систем на необхідну зброю. Він твердо заявляє: «Майбутнє вже на передовій, і Україна його створює».
Ігор Федірко, виконавчий директор Української ради оборонної промисловості, зазначає, що навіть найсучасніша техніка має значення лише за умови правильного тактичного використання. Саме це Україна демонструє в бойових діях.
Перед атакою минулого літа в Харківській області українська армія вже зазнавала втрат, штурмуючи окопи. Лейтенант Зінкевич, який раніше був у піхотному штурмовому підрозділі, пізніше очолив безпілотні операції. Через секретність військові спершу не розголошували успіх роботів — натомість після вдалої операції інші підрозділи почали впроваджувати схожі методи.
Приклад з життя: атака на школу в Куп’янську
У лютому російські військові захопили школу в Куп’янську, використовуючи її як склад боєприпасів і базу для дрон-атаки. Вікна прикрили сітками, щоб ускладнити підльоти українських летальних дронів.
Тоді майор Андрій Копач із корпусу «Хартія» розробив план з безпілотними роботами. Один з них був оснащений ракетами з термобаричними боєголовками — надзвичайно ефективними у замкнутих просторах. Інші несли вибухівку вагою понад 200 кілограмів.
Операція відбувалася уночі під снігом, аби сховатися від російської розвідки. Управління машинами велося дистанційно з безпечної локації в місті через ретранслятори відеосигналу та радіокоманди.
Після ракетного обстрілу роботи увірвалися в будівлю, підірвали боєприпаси, викликавши обвал. Усередині опинилося щонайменше дев’ять ворогів, лише один вижив, але був ліквідований повітряним дроном.
— — —
Це лише деякі приклади того, як Україна використовує технології для збільшення ефективності оборони, зменшення втрат і показу світу, що навіть менш чисельна армія може протистояти сильному ворогові завдяки інноваціям. Боротьба на сучасних фронтах вже переживає трансформацію — і у цій новій реальності людство і машина стають бойовими партнерами.
