Коли російська економіка коливається між стагнацією та уповільненням, мешканці країни почали відчувати безпосередній вплив війни, яку Кремль розв’язує вже четвертий рік проти України. Раніше великі інвестиції у виробництво озброєння сприяли зростанню зарплат, однак зараз громадяни Росії відчувають фінансові наслідки цього конфлікту.
Наш співрозмовник Олександр, який проживає в Москві, за останній місяць зауважив різке зростання свого продуктовного бюджету — він збільшився більш ніж на 22%: з 35 000 рублів (приблизно $450) до 43 000 рублів (близько $555). У супермаркетах помітно подорожчали майже всі продукти: починаючи від яєць і курячого філе і закінчуючи сезонними овочами. Імена героїв матеріалу змінено задля їхньої безпеки. Звичайний американо в місцевих кав’ярнях подорожчав на 26%.
Ціни в Росії постійно підвищуються від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Така тенденція зумовлена фінансовими витратами федерального бюджету, у якому ключову роль відіграють воєнні видатки та оборонна промисловість. Саме з цієї причини раніше економіка стрімко зростала, а рівень життя в країні покращувався.
Щодо інфляції, до останнього часу її високі темпи залишалися відносно непомітними для більшості населення, особливо у великих містах, таких як Москва та Санкт-Петербург. Значні державні витрати приховували економічні наслідки війни, санкції Заходу та відтік іноземних інвестицій із Російської Федерації. Однак велосипед економічного зростання різко сповільнився у 2025 році. Коли зарплати припинили зростати у такому ж темпі, як інфляція, подорожчання почало суттєво впливати на добробут громадян.
На початку 2026 року, за даними російської статистичної агенції Росстат, ціни в супермаркетах підскочили на 2,3% менш ніж за місяць. Подорожчали буквально всі основні товари:
– м’ясо,
– молочні продукти,
– сіль,
– борошно,
– картопля,
– макарони,
– банани,
– мило,
– зубна паста,
– шкарпетки,
– пральний порошок,
– значна кількість медикаментів.
### Середній продуктовий кошик
Від 2019 року ВВС щорічно в січні купує однаковий набір із 59 базових продуктів у московській мережі супермаркетів «Пятёрочка». До цього набору входять:
– овочі та фрукти,
– молочні та м’ясні продукти,
– консерви,
– локшина швидкого приготування,
– солодощі,
– напої, зокрема пиво.
У 2024 році вартість набору становила 7 358 рублів ($83). Станом на минулий місяць цей же набір коштував 8 724 рублі ($112), що свідчить про зростання на 18,6%. Даний показник відповідає офіційним даним Росстату: зафіксовано 18,1% загальної накопиченої харчової інфляції за період із січня 2024-го до кінця січня 2026 року.
Найбільше у продуктовому кошику подорожчали фрукти та овочі — майже на 15%. Росія значною мірою залежить від імпортованих свіжих продуктів, тому ціни у магазинах чутливі до курсових коливань рубля та перебоїв у постачанні, які сталися після початку воєнних дій.
Водночас, молочні продукти, що зазвичай виробляються локально, зросли в ціні на 41% — це найбільше підвищення за останні два роки. Таке різке зростання пов’язане зі складнощами, яких зазнає російська молочна галузь, зокрема:
– збільшенням витрат фермерів,
– здорожчанням кредитів,
– нестачею робочої сили.
### Зростання податків і зміна споживчих звичок
Серед додаткових факторів зростання цін — підвищення податку на додану вартість (ПДВ) на два відсоткові пункти (з 20% до 22%) з 1 січня. Це рішення безпосередньо пов’язане з війною, оскільки Міністерство фінансів Росії заявило, що додаткові надходження необхідні для фінансування «оборони та безпеки» країни.
Підвищення цін на продукти суттєво позначається на раціоні та сімейних бюджетах росіян. Наприклад:
– 68-річна Надія, пенсіонерка зі столиці, змушена відмовитися від яловичини та переходити на дешевші сорти риби. Вона та її чоловік живуть за рахунок державних пенсій та додаткового заробітку чоловіка. Відповідно до її слів, майже вся її місячна пенсія — близько 32 000 рублів ($413) — йде на харчування, а також доводиться витрачати заощадження.
– Маркетологиня Кристина, яка працює в Москві, у віці близько 45 років, минулого місяця також була змушена використовувати частину своїх заощаджень для покупок продуктів. Вона почала активно слідкувати за знижками і помітила, що так роблять багато інших покупців. Кристина з чоловіком вже не можуть дозволити собі відвідувати ресторани, і навіть готуючи вдома, їхні витрати на вечерю удвох зросли більш ніж удвічі.
Улітку 2025 року голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна заявила, що економіка країни наближається до «сценарію збалансованих темпів зростання». Проте деякі економісти висловлюють думку, що після суттєвого уповільнення в минулому році російська економіка може перейти до стагнації або навіть скорочення.
Одним з ключових викликів у 2026 році стала ситуація на нафтовому ринку. Федеральний бюджет Росії був розрахований виходячи зі стабільно високих цін на нафту, однак цього року ринкові котирування знизилися і немає передумов для їхнього швидкого підвищення. Водночас нові санкції США фактично закрили доступ одним із головних торговельних партнерів Москви — Індії — до російської сировинної нафти, що також вплинуло на обсяги експорту.
Унаслідок цього російський уряд, ймовірно, зіткнеться з більшим бюджетним дефіцитом, ніж планувалося спочатку. Позичати кошти Росії стає дедалі складніше через високі відсоткові ставки і репутацію ненадійного позичальника, що веде до потенційних непопулярних рішень:
– підвищення податків, що істотно вдарить по населенню та бізнесу;
– або скорочення бюджетних витрат, особливо у державному секторі, що сповільнить економіку та знизить доходи домогосподарств.
За словами економістки та запрошеної доцентки Університету штату Пенсильванія Тетяни Михайлової, наразі відсутні явні ознаки економічного спадання, однак ймовірність такого розвитку подій залишається високою. Вона зазначає, що падіння цін на нафту часто призводить російську економіку у рецесію, хоча економіка здатна деякий час існувати на рівні безросту.
Таким чином, поточна ситуація на внутрішньому ринку Росії характеризується високою інфляцією, стрибками цін на основні товари, зростанням податкового навантаження і зміною споживчих моделей унаслідок економічних викликів, що виникли на фоні тривалої воєнної агресії та зовнішніх санкцій.
