Трамп і війна з Іраном: що насправді стоїть за рішенням про військові дії
Як різні версії подій викликали суперечності
У вівторок президент Трамп намагався заспокоїти хвилювання навколо питання, чи не втягнула Ізраїль Сполучені Штати у війну з Іраном. Проте він і ключові посадовці надавали суперечливі пояснення причин, через які саме Трамп наказав розпочати військові дії.
Антивоєнна частина прихильників Трампа й раніше дивилася з підозрою на спільну військову кампанію США та Ізраїлю. Кульмінацією стали заяви держсекретаря Марко Рубіо у понеділок, який натякнув, що США опинились під загрозою через можливий удар Ізраїлю по Ірану.
На думку Рубіо, у разі атаки Ізраїлю Іран міг би відповісти ударом по американських військах. Та такі слова викликали справжню бурю серед прихильників Трампа, які тривалий час закликали до виходу США з близьких союзів із Ізраїлем та уникання військових конфліктів на Близькому Сході.
- Майк Черновіч, про-Трампівський коментатор у соцмережах, описав цю заяву як момент, коли «хтось різко перемикає звук»: мовляв, Рубіо просто озвучив те, про що всі здогадувалися, відкривши нову сторінку у зовнішній політиці США.
Відповіді Трампа й Рубіо: розбіжності та заперечення
У вівторок обидва політики намагались згладити напругу, але продовжували давати суперечливі версії подій, які призвели до найбільш масштабного військового конфлікту США від 2003 року.
На пряме запитання, чи змусив Ізраїль США розпочати війну з Іраном, Трамп відповів:
«Ні, можливо, це я змусив їх діяти першим. Якщо вже на те пішло, я міг змусити Ізраїль діяти.»
Рубіо теж намагався виправдати свої слова, заявивши, що рішення було виключно американським. За його словами, президент визначив:
- США не дадуть себе вдарити першими.
- Все було просто і чітко.
Втім, у листі до Конгресу, оприлюдненому у вівторок, Трамп писав, що наказав атаку в інтересах національної безпеки, а також як колективний захист регіональних союзників, включаючи Ізраїль.
Розкол серед прихильників Трампа через відносини з Ізраїлем
Тема Ізраїлю стала причиною розбіжностей у середовищі підтримки президента, особливо щодо рівня військової підтримки.
Ток-шоу ведучий Такер Карлсон став одним із найпалкіших критиків постійної підтримки Ізраїлю США. За останній місяць він кілька разів зустрічався з Трампом, наполягаючи, що прем’єр-міністр Ізраїлю Бенжамін Нетаньяху потребує стриманості.
Водночас Карлсон отримував критику через дружнє інтерв’ю з білоруським націоналістом Ніком Фюентесом, який прославляв Гітлера і Сталіна, а також критикував Трампа через його підтримку Ізраїлю.
Трамп, у свою чергу, захищав Карлсона, але підкреслював, що в його партії немає місця антисемітам.
- Джек Пособєк, консервативний активіст і прибічник Трампа, зауважив, що частина бази стала антіізраїльською і тепер вважає слова Рубіо підтвердженням своїх підозр щодо американської зовнішньої політики.
Більшість прибічників Трампа завжди вважали, що він проти воєн і хоче припинити, а не розпалювати конфлікти. Це було основою ідеї зовнішньої політики «Америка понад усе».
Позиція Трампа та майбутні виклики для Республіканської партії
Трамп здебільшого уникнув внутрішніх конфліктів у своєму русі, проте регулярно засвідчує свою підтримку Ізраїлю та його лідерам.
«Я був найкращим президентом в історії США щодо Ізраїлю», — заявив він у січневому інтерв’ю The New York Times.
Незважаючи на критику за війну, більшість з його прихильників вірять, що він не втратить підтримку через глибину їхньої довіри і успіхи у військових операціях, зокрема у Венесуелі та Ірані.
При цьому Джек Пособєк прогнозує, що дебати всередині партії щодо ролі Ізраїлю у зовнішній політиці лише загостряться, особливо у переддень президентських виборів 2028 року.
«Неможливо буде пройти республіканські праймеріз 2028-го без відповіді на питання: яку роль відіграє Ізраїль у американській зовнішній політиці?» — підсумував він.
