markdown
## Трамп критикує союзників за небажання допомагати з ескортуванням кораблів у Перській затоці
### Загострення конфлікту в регіоні: США наполягають на міжнародній підтримці
Президент Дональд Трамп у понеділок рішуче висловився на адресу американських союзників, які охолоджено або навіть відмовилися приєднатися до його заклику відправити військові кораблі для супроводу торгових суден через Перську затоку. Він обурювався, що США вже десятиліттями захищають інші країни, а у відповідь отримують мовчання або небажання втручатися у, на його думку, «малозначний» конфлікт.
«Вже 40 років ми вас захищаємо, і ви не хочете долучатися до цього, бо це щось дуже незначне?» – обурювався Трамп під час заходу в Білому домі із членами ради John F. Kennedy Center for the Performing Arts. Далі він заявив: «Нам ніхто не потрібен – ми найсильніша нація у світі» та підкреслив, що його заклик про спільний супровід суден у Протоку Ормуз – це своєрідний тест на вірність для союзників.
«Іноді я роблю це не стільки тому, що нам потрібна допомога, скільки щоб побачити, як вони відреагують,» – додав президент.
### Відмова з боку основних партнерів: хто не підтримує США
Першими офіційними відповідями стали категоричні «ні» з боку провідних країн – Німеччини, Японії, Італії та Австралії. Вони не братимуть участі у спільних зусиллях із контролю Перської затоки, яка пропускає близько 20% світового нафтового експорту. Представники Франції, Великої Британії та Південної Кореї залишились більш обережними, не висловивши чіткої позиції.
Одна з найрішучіших відмов пролунала від німецького міністра оборони Бориса Пісторіуса: «Це не наша війна, ми її не починали. Ми прагнемо дипломатичних шляхів вирішення і швидкого завершення конфлікту, але додаткові військові сили не сприятимуть цьому».
### Великобританія та Японія: обережний підхід та небажання загострювати ситуацію
Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер гарантуючи, що уряд працює над планом з союзниками щодо відкриття Протоки Ормуз, водночас заявив, що Лондон не відправить свої військові кораблі та уникає заглиблення у ширшу війну.
Японія теж оголосила про відсутність планів посилення військової присутності у Перській затоці. Прем’єр-міністерка Санае Такайчі повідомила парламенту про це, а міністр транспорту Австралії Кетрін Кінг наголосила, що їхня країна наразі не долучалась до ініціативи.
Незважаючи на це, Трамп запевняє, що багато держав уже дали згоду взяти участь, хоча конкретних назв наразі не називає: «Я б поки що не хотів розкривати імена, але незабаром оголосимо».
### Ескалація бойових дій та глобальні наслідки
Конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном, який триває вже понад три тижні, призвів до загибелі понад 2000 людей, переважно в Ірані та Лівані. Регіон переживає масштабне загострення, адже Іран завдає ракетних та безпілотних ударів по сусідніх країнах і суднах у затоці.
Протока Ормуз, що критично важлива для транспортування нафти, фактично заблокована, спричиняючи стрімкий стрибок цін на енергоносії та загрозу світовій економіці через перебої з постачанням добрив та інших товарів.
### НАТО і Китай: виклики координації та нові фронти дипломатії
Трамп гостро закликав НАТО надати допомогу у цьому конфлікті, попереджаючи про погані наслідки для альянсу у разі відмови. Представник НАТО підтвердив переговори з окремими країнами-членами щодо можливих дій у районі Протоки Ормуз.
Водночас Китай, ключовий торговий партнер Ірану, не має стимулів долучатися до військової операції – іранські кораблі безперешкодно проходять через воду. Трамп анонсував перенесення запланованої на кінець березня зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном в Пекіні через кризову ситуацію.
### Загроза широкомасштабного конфлікту на ближньому сході
Ізраїль нарощує військову присутність у південному Лівані, де бореться з підтримуваним Іраном угрупуванням «Хезболла». Тривалі бої спонукали близько 800 тисяч ліванців покинути свої домівки, головним чином у південних регіонах.
Люди на прикордонних територіях переживають, що історія окупації повторюється – так, як це сталося в 1982-2000 роках. Військові Ізраїлю вже видають накази про евакуацію на великих територіях, готуючись до тривалих операцій.
У спільній заяві Лідери Великобританії, Канади, Франції, Німеччини та Італії закликали обидві сторони конфлікту шукати політичне врегулювання, попереджаючи про катастрофічні гуманітарні наслідки широкомасштабних бойових дій.
### Подальший розвиток подій і нові загрози
Ізраїльській стороні не виключає можливості переговорів, але водночас продовжує завдавати ударів по позиціях «Хезболли». Посол Ізраїлю в ООН Денні Данон підкреслив, що воєнні дії тривають, доки не буде знижено бойові можливості опонентів.
Нещодавні ракетні обстріли іранського походження навіть досягли Єрусалиму, де уламки впали поблизу святих об’єктів, а у столиці Об’єднаних Арабських Еміратів – Дубаї – дрон завдав пошкоджень поряд з міжнародним аеропортом.
### Висока ставка: ядерна загроза та подальші можливі кроки
Трамп наполягає на необхідності запобігти отриманню Іраном ядерної зброї, називаючи Іран «найжорстокішою країною останніх 50 років». Він побоюється, що в разі отримання ядерної зброї, першим постраждає Ізраїль, а також США.
З огляду на це президент розглядає ризиковану операцію в Ісфахані – великому іранському місті, щоб вилучити близько 970 фунтів урану близько ядерного рівня.
—
Автори матеріалу: Крістіна Ґолдбаум, Даяна Іваза, Джонатан Рейс, Раві Матту, Нік Каммінг-Брюс, Фарназ Фассігі та Майкл Левенсон.
