Трамп критикує союзників за небажання допомогти в охороні судноплавства в Перській затоці
Реакція світових лідерів на прохання США
Президент Дональд Трамп у понеділок відкрито розкритикував міжнародних союзників, які охолоджено чи й зовсім відмовилися підтримувати його звернення про відправлення військових кораблів для супроводу торговельних суден у районі Перської затоки. Він наголосив, що США десятиліттями захищають інші країни, а тепер отримують небажання вдячності чи участі у такій важливій справі.
Виступаючи на заході у Білому домі з Радою Джона Кеннеді, Трамп зазначив: «Ви маєте на увазі, що ми 40 років вас захищаємо, а ви не хочете брати участь у чомусь дуже незначному?» Він додав, що Сполучені Штати є найсильнішою нацією у світі, і просити допомоги для відкриття протоки Хормуз — це радше тест на лояльність союзників. «Іноді я роблю це не тому, що нам це справді необхідно, а щоб побачити їхню реакцію», — уточнив президент.
Позиції ключових країн
Перед виступом Трампа високопосадовці Німеччини, Японії, Італії та Австралії вже заявили, що їхні країни не братимуть участь у міжнародній операції з відкриття протоки Хормуз — стратегічного маршруту, через який проходить близько п’ятої частини світових нафтових вантажів. Франція, Велика Британія та Південна Корея утримались від чіткої позиції.
Найрізкіше відмовилась Німеччина. Міністр оборони Боріс Пісторіус відзначив: «Це не наша війна; ми її не починали». Він підкреслив: «Ми прагнемо дипломатичних рішень і швидкого завершення конфлікту. Надсилання додаткових військових кораблів у регіон навряд сприятиме цьому».
Британія та Японія тримаються стримано
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що його уряд працює над планом із союзниками для відновлення судноплавства в протоках, проте не підтвердив можливість відправлення військових кораблів у Перську затоку. Він пообіцяв, що Британія не буде втягнута у «широку війну».
Японія, у свою чергу, офіційно повідомила парламент, що не має наміру посилати свій флот у район конфлікту. Міністр транспорту Австралії Катрін Кінг також заявила, що австралійська сторона не отримувала прохання про допомогу і не планує брати участь.
США шукають підтримку, незважаючи на відмови
Незважаючи на ці заяви, Трамп стверджував, що «численні країни вже повідомили про свій намір долучитися», хоча й стримано говорив про них конкретніше: «Поки що я не хочу називати їх імена, але оголосимо невдовзі».
Війна у парі США та Ізраїлю проти Ірану, яка триває вже три тижні, забрала понад 2000 життів, переважно в Ірані та Лівані. Конфлікт активно залучив більшість держав Близького Сходу, а Іран насамперед відповідає ракетними й безпілотними ударами по сусідніх країнах та суднам у затоці. Ці події спричинили стрімке підвищення цін на енергоносії та фактичну зупинку танкерного руху через Хормуз.
НАТО під прицілом іранської відповіді
Попри тиск Трампа на НАТО з проханням захистити судноплавство, альянс поки що демонструє обережність. Президент США застеріг, що негативна відповідь або її відсутність можуть стати проблемою для майбутнього об’єднання. Представник НАТО підтвердив, що окремі союзники ведуть переговори щодо можливих дій, зокрема у сфері безпеки протоки Хормуз.
Китай теж отримав заклик взяти участь у військовому супроводі, але Пекін, який купує іранську нафту, не має стимулів до співпраці і поки пропускає свої судна безпечно.
Зростання напруженості на Близькому Сході
Військові Ізраїлю розширили свої позиції в південному Лівані, охопивши понад 15 нових стратегічних точок, що підсилює побоювання щодо широкомасштабного вторгнення в регіон. Це війна «Ізраїль — ліванське ополчення Хезболла», підтримуване Іраном. Легендарні ракетні атаки тривають, а масове переселення ліванців із прикордонних сіл перевищило 800 тисяч осіб.
Місцеві жителі бояться повторення 18-річної окупації, яка тривала з 1982 по 2000 роки. Іман Ібрагім, 30 років, що покинула рідне село через ескалацію боїв, відверто сказала: «Відчуваю, що це готується до окупації, і боюся, що історія повториться».
Критика та заклики лідерів світу
- Лідери Британії, Канади, Франції, Німеччини та Італії оприлюднили спільну заяву з проханням до Ізраїлю і Лівану знайти політичне рішення, щоб уникнути гуманітарної катастрофи.
- Німеччина, найближчий союзник Ізраїлю, прямо попереджає про загрозу погіршення гуманітарної кризи у разі великих наземних операцій.
- Ізраїльські офіційні особи не відкидають переговорів, але підкреслюють необхідність продовжувати військові удари по позиціях Хезболли.
Ескалація наслідків бойових дій
В Ізраїлі поліція повідомила про падіння уламків перехоплювачів і ракет поблизу святих місць Єрусалиму: Аль-Акса, Храму гробу Господнього та єврейського кварталу. Хоча є повідомлення про поранених із незначними травмами, загроза залишається високою. В Об’єднаних Арабських Еміратах безпілотник розбився біля аеропорту Дубая, пошкодивши паливний бак і змусивши на деякий час зупинити рейси.
У Тегерані внаслідок авіаударів частково відключили електропостачання, що підтверджується іранськими ЗМІ та Червоним півмісяцем країни.
Головна мета Трампа – недопущення ядерної зброї в Ірані
Своїм найрішучішим тоном Дональд Трамп вкотре наголосив, що не можна дозволити Ірану стати ядерною державою. «Це найжорстокіша і найзловмисніша країна за останні 50 років, і якщо вона отримає ядерну зброю, Близький Схід буде знищений», — попередив президент. Він підкреслив, що Ізраїль стане першою жертвою, а США у свою чергу теж стануть мішенню, якщо ситуація вийде з-під контролю.
Трамп також розглядає ризиковану операцію зі спецпризначенцями в Ісфахані — місті із населенням близько двох мільйонів жителів у центрі Ірану. Мета – вилучити 970 фунтів урану майже бомбового рівня збагачення.
