Мексиканський регіон Сіналоа: чому там починають сприймати військове втручання США як єдиний вихід
Загальне ставлення мексиканців до пропозиції військових ударів
Переважна більшість мексиканців (майже 80%) відкрито заперечують пропозицію президента США Трампа про військові удари проти наркокартелів Мексики. Це підтверджує національне опитування, проведене минулого місяця. Тим не менш, у важко постраждалому північно-західному регіоні країни – штаті Сіналоа – громадська думка починає змінюватися.
Війна в Сіналоа: коли безвихідь штовхає на крайні заходи
Сіналоа, де живе близько трьох мільйонів людей і який десятиліттями слугував бастіоном однойменного картелю, опинився у центрі масштабної боротьби між двома фракціями колишнього об’єднаного злочинного угрупування. Конфлікт триває вже понад 20 місяців і значно ускладнив життя місцевих:
- Вулиці патрулюють підрозділи безпеки;
- Бізнеси змушені зачинятися;
- Родини залишають домівки у пошуках безпеки.
Люди, з якими ми спілкувалися, подекуди висловлюють готовність допустити залучення американських військових, якщо це призведе до стабільності — навіть попри всі ризики.
«Це остання надія», — поділився Олівер Замора, 23-річний продавець м’яса. — «Ми випробували всі можливі засоби, що залишилося робити?»
Переміщення партизанських настроїв: думки місцевих та картельних діячів
Наші інтерв’ю з більш ніж двома десятками мешканців Сіналоа відображають суттєвий розрив із офіційною позицією країни. На їхню думку, зусилля мексиканського уряду контролювати картелі систематично зазнають невдачі. У зв’язку з цим люди відкрито висловлюють готовність розглянути варіант американського військового втручання.
Не лише місцеві жителі, але й представники картелю також змінили ставлення. Якщо колись вони зневажали загрозу U.S. ударів, то тепер, за словами чотирьох анонімних членів організації, нарощують оборону. Вони озброюються, встановлюють спостерігачів для виявлення безпілотників і купують засоби протидії літакам та дронам.
Один з координаторів фракції картелю Майїтос зазначив, що зараз у них панує значна параноя, адже «ситуація надзвичайно небезпечна».
Результати боротьби та подальший виклик безпеці
Попри певні успіхи правоохоронців (наприклад, ліквідація головного конкурента — лідера картелю Jalisco New Generation, Рубена Осегера Сервантеса), хвиля насильства охопила понад 20 штатів. У Сіналоа життя стало далеко не радіснішим:
- Перестрілки на вулицях і в передмістях;
- Тіла жертв залишають уздовж доріг;
- Викрадення і вбивства стали нормою.
За словами Агустіна Коппеля, глави торгової мережі Coppel, економічні втрати вимірюються великими цифрами: економіка Сіналоа втратила близько 10% ВВП у 2024-2025 роках. Близько 2 тисяч підприємств зачинилося, сфері туризму та гостинності довелося пережити падіння виручки на 50%. Лише у магазинах Coppel у місті рекламували 25-відсоткове скорочення продажів.
Реакція влади і життя у стані страху
Для протистояння насильству в регіон направили понад 12 тисяч військових – безпрецедентний масштаб операцій. Генерал Гільєрмо Брісеґно Лобера говорить про затягування «петлі безпеки», яке дещо знизило кількість вбивств, проте зазначає, що операції триватимуть ще довго.
Проте страх і тривога залишаються домінувати серед мешканців. Щонайменше двічі на тиждень родини зниклих шукають тіла близьких у безіменних могилах, не втрачаючи надії на правда і мир.
«Це напівбожевільна ідея — щоб інша країна приходила наводити порядок… Але слід розуміти: ми живемо без миру і контролю», — каже Марія Ізабель Крус Берналь, яка очолює групу матерів, що шукають своїх зниклих дітей.
Погляди на можливу іноземну військову допомогу
Серед жителів і навіть у лавах картелів існують протиріччя щодо ідеї американського військового втручання:
- Дехто вважає, що воно призведе лише до ще більшої кровопролитності, а кількість невинних жертв зросте.
- Інші відкидають цю перспективу з принципових міркувань, заявляючи, що проблеми Мексики мають вирішуватися власними силами.
«Штати повинні боротися з проблемою зсередини, а не вторгатися зовні», — впевнений Хосе Вальде Піно, пенсіонер і колишній вчитель.
Закріплення оборони картелів під тиском загрози
Загроза з боку США змушує два ворожих угруповання посилювати безпеку своїх лідерів та лабораторій. Вони інвестують у:
- Антидронові системи, які коштують до 40 тисяч доларів кожна.
- Системи глушіння сигналів дронів.
- Спостерігачів на гірських перевалах для виявлення підозрілих літальних апаратів.
Деякі місцеві мешканці сумніваються, що військова інтервенція змінить ситуацію, побоюючись негативних наслідків.
«Все лише загостриться», — запевняє Рокіо Торрес, студентка харчування з Сіналоа.
Це унікальний мікрокосмос боротьби за життя і безпеку, де жителі одного з найнебезпечніших штатів Мексики стоять на рубежі між надією на мир і страхом перед ескалацією насильства. Пропозиція іноземного військового втручання стала символом крайньої крайньої міри, до якої може вдатися суспільство у пошуках справедливості.
