Зустріч на лінії фронту: Володимир Зеленський серед своїх на Донеччині
Поїздка Президента, що надихає
Увечері четверга втомлений очами, з глибокими зморшками турботи та сивою бородою Володимир Зеленський сів у потяг у Києві. Мета — відвідати українських воїнів на сході, там, де бої точаться найзапекліше. Здавалось, цей вояж був самотнім, але водночас неймовірно важливим.
Світова увага почала відволікатися через війну США та Ізраїлю з Іраном, що тривала майже тиждень. Через це відтермінували наступний раунд мирних переговорів за посередництва США. Українські запаси протиповітряних ракет швидко зменшувалися, а в країні люди дедалі глибше виснажувалися після жорстокої зими під постійними ударами російських військ.
Мотивація без страху
Зеленський звик раз на один-два місяці особисто їздити до фронту, незважаючи на небезпеки та протест від свого охоронного підрозділу. Він каже, що зустрічі з військовими надихають його не менш, ніж їхню місію.
«Я тут, щоб підтримати моральний дух офіцерів та солдатів», — поділився президент із журналістами, сидячи на лавці в Краматорську. Саме з цим запалом він подав приклад, запросивши ЗМІ супроводжувати його у східне відрядження.
Ключова мета — Донеччина
Президент поїхав у Донецьк не випадково. Росія наполягає, щоб Україна віддала всю цю область у будь-якому мирному договорі, навіть ту частину, що досі контролюється українською стороною. Це стало головною перешкодою на дипломатичному шляху.
У переговорах із адміністрацією Дональда Трампа Зеленський робив поступки, намагаючись пришвидшити закінчення війни. Але поїздка на Донеччину чітко продемонструвала: Україна не збирається здавати цю територію.
Життя, яке триває навіть під обстрілами
«Це не просто про кілометри, це про людей», — наголосив Зеленський, показуючи на прапор України, що гордо майорів неподалік, на бігових доріжках парку, серед мешканців, які гуляли з собаками та їздили на велосипедах.
Підконтрольна Україні частина Донецької області, площа якої трохи більша за штат Делавер, є домом для майже 200 тисяч людей. Тут все ще працюють магазини, біля вулиць рекламують хот-доги та бургери, а життя продовжується навіть під прицілом ворога.
Втрати уваги світу
Коли конфлікт на Близькому Сході захопив світову увагу, постачання необхідного озброєння для України ускладнилося. Водночас лінія фронту тут — всього за 16 кілометрів від Краматорська, і російські безпілотники часто патрулюють над містом.
Будучи поруч із цим, Зеленський і далі переконує, що Україна мусить вистояти й далі боротися, попри втому населення і постійний страх.
Реалії війни та людські історії
- Під час обстрілів і засніжених днів війна не здається близькою до кінця, адже вже загинуло понад 15 тисяч мирних мешканців і сотні тисяч солдатів з обох сторін.
- В одній із розмов Зеленський виглядав розбитим, іноді кашляв, але продовжував давати інтерв’ю та спілкуватися, показуючи справжню стійкість.
- На зустрічах у штабах він вручав медалі ветеранам, які воюють іноді від початку протистояння п’ять років тому.
Тиск і сподівання на допомогу
Президент неодноразово підкреслював дві речі: Україна готова поділитися власним досвідом захисту від безпілотників із союзниками на Близькому Сході і при цьому потребує більшої підтримки для боротьби з Росією.
Він розповів, що до Йорданії вже направили українські дрони-перехоплювачі і фахівців для посилення оборони американських баз. Планують надсилати ще більше експертів, щоб допомогти протистояти іранським дронам Shahed, які Москва використовує проти України вже роками.
Вивчення обміну технологіями
Понад усе нині гостро стоїть питання витратних ракет Patriot, якими країни Перської затоки знищують дрони ворога. Зеленський вважає, що це неефективно — як вбивати муху з базуки. Він запропонував ідею обміняти ракетні системи на українські дрони-перехоплювачі, які ефективніші та дешевші.
Дорожній марш до фронту
Поїздка з Києва зайняла майже 27 годин, включаючи понад 8 годин у потязі до Харкова та кілька годин на вантажівках і джипах дорогою через місцевості, що зазнали руйнувань.
Їхали з великими швидкостями, минаючи зруйновані церкви, покинуті будинки і промислові «привиди». Вантажівки навіть обладнали спеціальними сітками та пристроями для захисту від атак безпілотників.
Зустрічі на передовій
Перша зупинка — Дружківка, де ледь не щодня лунають вибухи. Через загрозу наше медіа-компанію не допустили до найбільш небезпечної зони, тому ми відпочивали і снідали у Слов’янську поруч.
Зеленський зняв звернення у центрі міста, біля монумента закоханих, який символізує стійкість і пам’ять про воєнну втрату. Недавній обстріл не зруйнував цей знак надії.
Життя на межі небезпеки
Під час однієї зі сесій в бункері долинали вибухи від російських бомб, а поруч пролітав дрон із камерою. Водій швидко від’їхав, щоб втекти від невідомої загрози.
Обговорювали можливість поїздки до Запоріжжя — місця недавніх успіхів, де українські війська повернули більше територій, ніж втратили. Однак Зеленський обрав Донеччину, де кожен метр землі — на вагу золота.
Життя серед щоденних викликів
У штабах президент спілкувався із командирами, вручав нагороди і вислуховував прохання про більше грошей, зброї і людських ресурсів.
«Схід — це дуже напружений і складний напрямок, — зізнався Зеленський. — Потреби постійно змінюються, і кожного дня вони інші.»
- Президент пив багато кави — приблизно 10 чашок на день.
- Обмінювався жартами з головнокомандувачем Олександром Сирським про нестачу сну.
- В середньому він спить п’ять годин, а Сирський — близько трьох з половиною, іноді лише дві години щоночі.
Політичні переплетіння
Запитали Зеленського і про позицію Дональда Трампа, який наразі вважає його головною перешкодою для миру. Президент відповів байдуже, з посмішкою, підкреслюючи, що аргументувати, хто тут агресор, для нього дуже просто.
Водночас він відзначив зусилля посланців Трампа — Стівена Віткова та Джареда Кушнера — у спробах дійти компромісу.
Перспективи мирних переговорів
Того ж дня, коли Зеленський їхав на схід, у Об’єднаних Арабських Еміратах планували провести новий раунд мирних переговорів за участю України, Росії й США. Американська сторона пропонувала варіант без участі Сполучених Штатів, але Зеленський наполягав на тристоронніх перемовинах.
Він сподівається, що зустріч відбудеться вже наступного тижня, якщо всі серйозно налаштовані продовжувати діалог.
Загроза миру від інших конфліктів
Війна з Іраном на Близькому Сході не просто відволікає увагу Заходу від України. Кожен вибраний перехоплювач Patriot — це сигнал, що їх кількість у світі вичерпується.
Зеленський розуміє, чому країни Близького Сходу витрачають ці ракети на боротьбу з масованими ударами. Проте для України їх брак — серйозна проблема.
Президент заявив, що робитиме все можливе, щоб допомогти союзникам медійно та технічно, і не виключає, що надасть дрони-перехоплювачі.
Повернення під звуки сирен
Коли поїзд прибув до Києва о 1:30 у ніч на суботу, місто було під повітряною тривогою, а вдалині гриміли вибухи перехоплювачів Patriot.
За інформацією Повітряних сил України, того вечора росіяни запустили 480 дронів та 29 ракет по українських містах. Українські захисники зуміли знищити більшість атакуючих цілей.
У Краматорську внаслідок бомбардування постраждали шість осіб, серед них троє дітей. Через ракетний удар у Харкові загинули десять людей, в тому числі другокласник і восьмикласниця, які разом зі своїми матерями опинилися серед жертв.
Марія Вареникова та Олександра Миколищин допомагали з підготовкою матеріалу.
Кім Баркер — журналістка The New York Times, яка спеціалізується на докладних розслідуваннях війни в Україні.
