У Кропивницькому хочуть ввести мораторій на публічний показ російськомовного контенту
Міська рада Кропивницького оприлюднила проєкт рішення про мораторій на публічне використання продукції російською мовою. Важливо зазначити, що це поки рекомендація, яка має на меті підтримати захист українського інформаційного середовища.
Про це в коментарі Суспільному розповіла заступниця начальниці управління культури Кропивницької міськради Неля Чорна. Вона підкреслила, що головна ідея – убезпечити національну ідентичність і запобігти російському впливу через мову.
Причини впровадження мораторію
За словами Нелі Чорної, такий крок спричинений потребою зберегти українську культурну спадщину та сприяти зміцненню національного духу. Вона зазначила:
“Росія застосовує російську мову як інструмент для маніпуляції свідомістю, цінностями та ідентичністю українців. Вона прагне перешкоджати розвитку нашої національної культури, традицій і колективної пам’яті.”
Ініціатива виникла після того, як на адресу міськради надійшли два звернення від городян із проханням про введення таких обмежень, а також підтримка надійшла від уповноваженої з захисту державної мови Олени Івановської.
“Жителі наголошували, що подібні мораторії вже працюють у Полтаві, Дніпрі та інших містах. Вони просили і для Кропивницького впровадити аналогічний захід.”
Крім того, заступниця начальниці управління культури підкреслила, що заборона спрямована й на підтримку сімей загиблих на війні, військовослужбовців, їхніх близьких та переселенців, для яких нині це вкрай чутливе питання.
“Для багатьох це особисто болюче — люди переживали окупацію або полон, де домінувала російська мова.”
Що саме хочуть заборонити
З огляду на слова Нелі Чорної, мораторій передбачає заборону на:
- відтворення пісень, фонограм, музичних кліпів, рекламних і розважальних аудіо- та відеоматеріалів російською мовою в публічних просторах: торгово-розважальних центрах, магазинах, кафе, ресторанах і транспорті;
- організацію та проведення розважальних, концертних, клубних, театральних та інших публічних заходів із використанням продукту російською;
- публічну популяризацію, промоцію та розповсюдження російськомовного контенту під час масових заходів, у комунальних закладах культури, навчальних і спортивних установах, а також у закладах дозвілля.
“Мораторій – це рекомендація, що посилює діюче законодавство та демонструє містянам і підприємцям межі прийнятного.”
Водночас, заборона не торкнеться приватного спілкування та проведення релігійних обрядів. Однак, як зазначає Неля Чорна, було б бажано, щоб і в особистому спілкуванні переважала українська мова.
“Неприпустимо, коли на всю вулицю лунають російськомовні пісні чи інший контент, це вже не особистий простір.”
Чи передбачено покарання за порушення
За словами заступниці начальниці управління культури, міська рада не має повноважень вводити штрафи чи інші санкції за порушення мораторію. Якщо ж це відбувається, мешканці можуть звертатися до поліції або подати скаргу через сайт мовного омбудсмена.
Порушення мовного законодавства на Кіровоградщині: факти та статистика
З початку 2026 року в області зафіксували 11 скарг, пов’язаних із порушеннями мовного законодавства. Вони стосувалися переважно сфери обслуговування та публічної інформації. Про ці дані повідомила під час пресбрифінгу в Кропивницькому уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська.
Минулого року було отримано 17 звернень у регіоні, приблизно третина з них стосувалася сфери обслуговування та онлайн-присутності.
Також заявники відзначали кілька випадків ведення медичної документації російською, а також відмову у наданні послуг державною мовою. Окремі скарги були спрямовані на діяльність місцевих депутатів і культурних закладів.
Законодавчі норми про мову
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» почав діяти з 16 липня 2019 року, покликаний зміцнити статус української мови як єдиної державної. Він поступово вводив ряд норм, щоб зробити українську основною мовою у публічній сфері, роботі органів влади, місцевого самоврядування і навіть у комунікації.
Вже з 16 січня 2021 року українська стала основною мовою обслуговування споживачів.
За порушення законів передбачено покарання — від попереджень до штрафів:
- Перший штраф коливається від 3400 до 8500 гривень.
- Повторне порушення — від 8500 до 11 900 гривень.
З 16 січня 2022 року аналогічні вимоги почали поширюватися й на друковані медіа, з метою поступового переходу всіх інформаційних ресурсів на державну мову.
