Чому російські диверсії в Європі загрожують новим масштабним конфліктом з НАТО
Невдала атака дронів на німецький аеропорт: початок нової фази ескалації
Нещодавній неуспішний напад російських безпілотників на аеропорт у Німеччині став тривожним сигналом про небезпечне загострення, яке може призвести до відкритого конфлікту з НАТО — хоч Кремль цього й не прагне, але небезпека серйозна. За твердженням німецьких посадовців, за інцидентом стоїть російська держава. Один із дронів влучив у припаркований український вантажний літак, інший — намагався зіткнутися з літаком, що злітав. Щоправда, обидва вибухові пристрої не спрацювали.
Якби атака виявилася успішною, вона могла призвести до загибелі або поранень людей, а також викликати непередбачувані наслідки, попереджають експерти. Цей інцидент став найбільш вражаючим серед низки диверсій, що включають:
- плани підкласти підпалювачі на літаки DHL;
- наруги над залізничними коліями у Польщі;
- пожежі на складах та торгових центрах по всій Європі.
Причини загострення: невдоволення Путіна та боротьба з «колективним Заходом»
Такі атаки почалися відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Це частина стратегії Володимира Путіна, щоб перенести війну на західну територію. За словами західних сил безпеки, останнім часом нападів стало більше і вони стають дедалі масштабнішими.
Причина — в гіркості Кремля через повільний розвиток бойових дій і величезні втрати, а також економічний тиск через удари по підприємствах та логістичних вузлах Росії. Путін не просто воює з Україною, він протистоїть «колективному Заходу», який постачає зброю та технології для підтримки України.
Позиція Москви та заяви Путіна
Російський президент постійно заперечує причетність до актів саботажу в Європі, натякаючи, що німецька влада сфабрикувала докази. При цьому він не втримався від гострих образ на адресу Заходу, назвавши його «імперіалістичними акулами» та пригрозивши «ударом у зуби» тим, хто намагається розправитись із Росією.
Нові випадки диверсій у Європі: від Німеччини до Данії
Німеччина розпочала розслідування щодо можливих диверсій проти оборонного підприємства в Мюнхені та двох електропідстанцій. Помітним також став підпал заводу дронів у Польщі. Представники розвідки Данії заявили, що Росія активно добирає місцевих жителів для атак на оборонні фірми. Ось основні новини за останній тиждень:
- Пожежа на польському заводі дронів, ймовірна диверсія.
- Розслідування в Німеччині щодо саботажу на стратегічних об’єктах.
- Вербування данців для атак на оборонні підприємства.
Попри те, що поки жертв немає, така ситуація створює серйозну небезпеку для НАТО — організації, покликаної стримувати саме наземне вторгнення, і вона поки не має ефективних інструментів відповіді на «повзучу» ескалацію.
Відповідь Заходу: між дипломатією та таємними операціями
У відповідь на інцидент у Лейпцигу Німеччина закрила одну з дипломатичних місій і посилила візові обмеження для росіян. Відкрите звинувачення Росії трапляється нечасто, бо важко напряму пов’язати замовників із виконавцями. Однак глава німецького МВС Олександр Добріндт підтвердив: оперативники, які керували дронами, діяли від імені російських державних структур.
Інструменти відповіді Заходу включають:
- закриття дипломатичних каналів і запровадження санкцій;
- надання допомоги Україні у розвідці та кіберопераціях;
- законодавче дозвіл на активні спецоперації, як у випадку з Німеччиною.
Є неочевидні, але дієві варіанти, що залишаються в тіні і про які важко щось сказати публічно. Водночас сама кількість диверсій свідчить: стримування Росії поки недостатнє.
Виклики для НАТО та тривоги експертів
НАТО стоїть перед проблемою злагодженості своїх 32 членів. В той час як Німеччина рішуче засудила дії Росії, деякі союзники уникають прямого іменування агресора. Наприклад, американський посол при НАТО не назвав Росію прямо, а британський прем’єр-міністр згадував її неодноразово.
Аналіз ситуації показує, що іноді політика США демонструвала нерішучість у стримуванні Кремля. Добрим прикладом стало уникнення прямого звинувачення в останніх заявах високопосадовців.
Глава розвідки Естонії Кауго Росін упевнений, що Путін сьогодні розуміє ризики статті 5 НАТО, яка передбачає колективну оборону. Але головна загроза — що відносини з Росією у майбутньому можуть змінитись, і важливо, щоб тоді стримування залишалося ефективним і непохитним.
