Образ Марка Кропивницького в мистецтві — Суспільне Кропивницький

Як художники розбурхують душу нації: Марко Кропивницький крізь призму мистецтва та історії

У радянські часи влада намагалася викреслити з пам’яті українців імена видатних діячів національної культури, серед яких особливе місце посідав Марко Кропивницький. Його вважали «націоналістом» і свідомо придушували популяризацію його театру, що став фундаментом української ідентичності. Проте талантливі митці зуміли вберегти пам’ять про корифея, створюючи полотна, де драматург постає то як глибокий філософ, то як мудрий лоцман — провідник українського театрального човна, що рухається крізь буремні часи та заборони.

Історична боротьба за українську ідентичність: чому Кропивницький був під прицілом влади

Національний театр завжди був каменем спотикання для царського та радянського режимів. Ініціатор перейменування Кіровоградської області Ігор Смичек підкреслює: роль Кропивницького у формуванні української нації була загрозливою для імперій. Радянська машина гальмувала будь-які спроби популяризувати драматурга та його театр, адже вони виступали проти ідеї «радянської єдності» через унікальний культурний код.

“Кропивницький формував образ нації не лише через драматургію, а через костюми, пісні, архітектуру, театральні образи. Влада прагнула створити радянського юнака без національних рис, а він втілював цілісність української культури,” — каже Ігор Смичек.

Попри шалені репресії 30-40-х років, хвилі відлиги у 60-х та знову тиск 70-х, дух української культури лишився живим завдяки народній пам’яті. Значний поштовх до визнання увійшов з ініціативою Президента Віктора Ющенка, який доручив художникам створити серію портретів видатних діячів-геніїв.

Як художники показують Марка Кропивницького

Ігор Смичек прагнув розкрити велич фундатора театру, демонструючи його як людину багатогранну:

• філософа з глибинними думками,
• керманича української культури,
• провідника, який веде театральний човен крізь бурі історії.

Спадок у музеї: музою для художників став драматург і корифеї театру

Обласний музей мистецтв у Кропивницькому тісно пов’язаний з театральним середовищем минулого. Завідувач відділом Олег Юрченко розповідає про зв’язок спадщини драматурга з художньою традицією регіону. Родинні ланцюги корифеїв-акторів та митців суворого стилю переплітаються крізь покоління.

“Музей і колекція Петра Осовського — це місток між театром Кропивницького і художньою школою, яка створила суворий стиль, – пояснює Олег. – Петро Павлович — онук театральних діячів, які були безпосередніми учнями та послідовниками Кропивницького.”

Особливу роль у збереженні традицій відіграла постать Дмитра Вертепова, режисера та учня Кропивницького, який став «містком» між корифейським та радянським театром, започаткувавши нову епоху в регіональному мистецтві.

Романтика театральних прем’єр минулої доби

Колекція музею налічує понад 200 творів, присвячених театральній тематиці. Особливо цінними є полотна, що зберегли автентичний вигляд будівлі зимового театру до радянських реконструкцій.

“Картина Фелікса Полонського ‘Прем’єра’ переносить у часи, коли місто оживало кожного театрального вечора. Поміж 600 ліхтарів, що освітлювали вулицю, повні зали глядачів і граційні постаті у вишуканих сукнях створювали справжнє свято мистецтва,” — ділиться Юрченко.

Соціалістичний реалізм і театральна слава у творах Володимира Федорова

У колекції музею присутні роботи, що зберігають єпоху повоєнного театру. Картина 1976 року «Корифеї українського театру» відображає знакові постаті, що творили історію сцени, серед них Кропивницький, Заньковецька, Садовський та інші.

“Федоров через мистецтво передає атмосферу театральних діячів у природному середовищі, під кущем бузку, де кожен з них — персонаж великої культурної казки,” — говорить Юрченко.

Сучасні митці про Кропивницького: новий погляд на класика

За словами Олега Юрченка, теперішні художники перетворюють спадок корифеїв, розширюючи межі сприйняття їхніх образів за стереотипами радянських часів. Картина Андрія Хвороста «Марко Кропивницький. Дума про театр» – яскравий приклад.

“Кропивницький був не тільки талановитим драматургом та режисером, а й філософом, педагогом, який створив європейську театральну школу, — підкреслює Юрченко. — Андрій показав внутрішню сутність митця — мрійника та реформатора.”

Невідомі сторінки життя драматурга

Окрім сцени, Кропивницький активно працював і на Харківщині, де створив дитячий театр на хуторі Затишок — перший в Україні. Цей проєкт мав особливий резонанс і вплинув на розвиток театрального мистецтва у регіоні.

“Це був справжній культурний прорив,” — згадує Юрченко, — “він подорожував, збираючи шанувальників і передаючи любов до театру.”

Від муралу до серця міста: як вуличне мистецтво оживляє пам’ять

Нові погляди на постать корифея пропонує і вуличне мистецтво. Мурал «Корифей Марко», створений Олександром Брітцевим у Кропивницькому, влучно відображає символізм і дух митця.

“Мурал показує театральний човен, а Марко — це лоцман, що веде його. Вітрила ж нагадують його обличчя, що створює неперевершений образ духовного провідника,” — ділиться екскурсовод.

Цей мурал можна побачити на будівлі, що стоїть на розі вулиць Велика Перспективна та Тараса Карпи, ставши сучасним символом культурної ідентичності міста.

Слідкуйте за свіжими новинами та подіями в Кропивницькому на сторінках Суспільного у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.