Війна в Ірані: надії змінюються виснаженням серед мирних жителів Тегерана
Після двотижневих руйнівних бомбардувань з боку США та Ізраїлю, настрій серед іранців, які спершу вітали смерть верховного лідера країни, починає змінюватися — тепер усе більше людей відчувають втому від нескінченних бойових дій.
Повсякденність під вибухами: життя в Тегерані під час воєнного конфлікту
Один бізнесмен у своїх сороках, що проживає у столиці Ірану Тегерані, розповів, що вибухи часто будять його близько п’ятої ранку. Цю інформацію він передав у голосових повідомленнях, побоюючись переслідувань, тому воліє залишатися анонімним.
Хоча продуктові магазини, пекарні і деякі торговельні точки працюють, вулиці міста залишаються майже порожніми і тихими.
Нічна тиша під контролем
Ніч в Тегерані повністю під контролем сил безпеки, тож ніхто не наважується на протести. Нещодавні мітинги, які все ж відбулися, були на підтримку уряду і проходили в пам’ять про військових командирів, знищених ударами США та Ізраїлю.
Перехід влади посеред війни
За словами бізнесмена, багато іранців вважають, що сам конфлікт фактично допоміг владі швидше провести заміну верховного лідера, яка інакше могла б затягнутися або зустріти опір.
Варто зазначити, що президент США Дональд Трамп не надавав чітких пояснень щодо того, як саме має утворитися новий уряд в Ірані в умовах війни.
Наслідки ударів по місту
Тегеран зазнав численних атак, серед яких були удари по перевірочних пунктах місцевої міліції Басідж і багатьом іншим об’єктам. За повідомленнями іранських ЗМІ, опублікованими на вихідних, не менше 19 історичних будівель і культурних пам’яток зазнали значних пошкоджень.
Статистика жертв і постраждалих
- Кількість загиблих цивільних перевищує 1 348 осіб, — повідомив постійний представник Ірану в ООН Амір Саїд Іравані.
- Усередині країни налічується близько 3,2 мільйона переміщених осіб, за попередніми даними Агентства ООН у справах біженців.
Відчуття мешканців Тегерана
Меїсам, 41-річний поет і резидент Тегерана, підкреслює, що попри те, що в деяких районах виглядає ніби все по-старому, на вулицях панує важка і безжиттєва атмосфера.
Більшість людей воліє залишатися вдома, тоді як інші намагаються втекти до Каспійського моря, відчуваючи тривогу, розпач і усталенность у зрежисованому замкненому світі.
Серед основних труднощів — не тільки небезпека від обстрілів, а й глибока економічна криза: інфляція тане нещадно, а чимало підприємств закривається або ледве функціонує.
Прагнення змін у невизначеності
Незважаючи на всі випробування, деякі прагнуть, щоб уряд Ірану впав і на його місце прийшли оновлені лідери. Проте багатьом важко збалансувати це бажання з реаліями постійного страху і нестабільності. За словами Меїсама:
- «Майже ніхто достеменно не знає, що буде далі»;
- «Ми всі ніби на межі між смутком і сподіванням»;
- «Ця невідомість висмоктує сили, але навіть в такій темряві деякі шукають світло».
