Скандал навколо призначення Пітера Мендельсона послом у США: що відомо?
Попередження про репутаційний ризик
Прем’єр-міністру Великобританії Кіру Стармеру попередньо вказували на можливі репутаційні наслідки після призначення Пітера Мендельсона на посаду посла у США. Ці попередження були пов’язані зі тісними зв’язками Мендельсона із засудженим секс-злочинцем Джеффрі Епштейном, про що свідчать документи, оприлюднені британським урядом у середу.
Попри застереження, Стармер оголосив про своє рішення з радістю, додаючи, що Мендельсон принесе «безпрецедентний досвід» і зміцнить двостороннє партнерство. Водночас деякі співробітники прем’єра висловлювали стурбованість, зазначаючи про близькість між Мендельсоном і Епштейном, яка тривала навіть після першого судимого випадку Епштейна в 2008 році.
Сумніви у виборі посла на тлі погіршення рейтингу
У серпні 2025 року репутація Стармера отримала серйозний удар через питання щодо кваліфікації Мендельсона для такої відповідальної посади. У цей час прем’єр стикався з низьким рейтингом підтримки, обумовленим повільним економічним зростанням і сумнівами в послідовності його політики.
Варто наголосити, що Мендельсона не звинувачують у жодних сексуальних злочинах. Проте документи Міністерства юстиції США, оприлюднені в рамках справи Епштейна, виявили більш глибокі та приховані дружні стосунки між двома чоловіками, зокрема й обмін конфіденційною інформацією під час роботи Мендельсона у 2000-х роках.
Політичні інтриги і внутрішня боротьба
За інформацією, деякі довірені радники прем’єра, включно із тодішнім керівником апарату Морганом МакСвіні, наполягали на призначенні Мендельсона. Їхнім аргументом було те, що Мендельсон — жорсткий і кмітливий політик, здатний ефективно взаємодіяти з тодішнім президентом США Дональдом Трампом.
Втім, інші посадовці висловились проти, ігноруючи побоювання щодо зв’язків Мандельсона з Епштейном, що підтверджується листуванням і нотатками з нарад. Наприклад, національний радник з безпеки Джонатан Пауелл вважав, що призначення було «дивно поспішним» і навіть звертався зі своїми претензіями до МакСвіні.
Звільнення і розслідування
У вересні 2025 року, після появи нових листів та кореспонденції, що розкривали деталі стосунків Мендельсона з Епштейном, Стармер звільнив дипломатичного представника. Згодом британська поліція затримала Мендельсона у справі про передачу секретної інформації, але його звільнили під заставу, оскільки офіційних звинувачень поки немає.
Запити парламентарів щодо рівня поінформованості прем’єра про дружбу двох чоловіків спонукали уряд до публікації внутрішніх документів, що свідчать про те, що Мандельсон не повідомляв правду про свою близькість до Епштейна і постійно заперечував будь-який вплив цього на свою діяльність.
Відсутність деяких документів і подальші кроки уряду
Незважаючи на розкриття низки матеріалів, окремі документи залишилися закритими через прохання Метрополітен-поліції, щоб не шкодити ходу розслідування. Це породило багато невизначеностей і ускладнило остаточну оцінку дій прем’єра та колишнього дипломата.
Уряд оголосив про плани щодо реформування процедур перевірки кадрів і посилення етичних стандартів у публічній службі, аби уникнути схожих ситуацій у майбутньому.
Репутаційні наслідки та питання компенсації
Головний секретар прем’єра Даррен Джонс вибачився за помилкове рішення і визнав, що якби інформація про глибину зв’язку була відома раніше, призначення не відбулося б. Документи також засвідчують, що Мендельсон звертався з проханням виплатити йому залишок зарплати за чотири роки посольства, що становило близько 547 тисяч фунтів (приблизно 734 тисячі доларів). Уряд відмовив, запропонувавши компенсацію у 75 тисяч.
Консервативні депутати критично відреагували на будь-які виплати екс-послу, але уряд пояснив, що це було найшвидшим способом позбутися Мендельсона з посади.
Вимоги і побажання Мендельсона після звільнення
Після звільнення Мендельсон наполягав на гідному поверненні до Великобританії, з мінімальним розголосом у медіа. В його листі від 17 вересня 2025 року йдеться про бажання зберегти статус державного службовця і уникнути зайвих публічних неприємностей.
Документи також вказують на тісну співпрацю Мендельсона з колишніми політиками, зокрема, обговорення зустрічей Епштейна із Тоні Блером — колишнім прем’єр-міністром Великобританії. В одному з листів 2002 року Мендельсон характеризував Епштейна як людину, що «має пальці на пульсі багатьох світових ринків і валют», а також називав його «молодим, енергійним та безпечним» (незважаючи на сумнівне значення цього слова).
Ця історія стане предметом подальших політичних баталій і, безперечно, вплине на атмосферу в британському політикумі на найближчі роки.
