Кропивницький: десять років нової історії та зникнення радянського топоніму
Рівно десять років тому, 14 липня 2016 року, місто Кропивницький офіційно отримало свою теперішню назву. Цей день став знаковим, адже Верховна Рада України затвердила постанову №4222, яка повністю замінила більшовицький топонім “Кіровоград”, що тривалий час значився на карті України. Про це повідомляло інформаційне видання “Доступ. Медіа”.
Варте уваги є й дослідження Володимира Поліщука у книзі “Місто кількох імен”, де автор стверджує, що жоден інший обласний центр України не змінював назви стільки разів, як Кропивницький.
Як Кіровоград став Кропивницьким: історія переходу
У квітні 2015 року в Україні ухвалили Закон про декомунізацію, який запустив механізми перейменування низки міст та вулиць. Сам процес зміни назви міста тривав більше року, упродовж якого активна громадськість вела гарячі дискусії у соцмережах, медіа та на публічних слуханнях. Мешканці відстоювали свої погляди, організовували акції й обговорювали найрізноманітніші варіанти нових топонімів.
Громадські слухання та пропозиції
27 серпня 2015 року у міській раді пройшли громадські слухання, де прозвучали такі пропозиції:
- Кропивницький;
- Єлисаветград;
- Інгульськ;
- Златопіль;
- Благомир;
- Новокозачин;
- інші менш популярні варіанти.
Підтвердженням звершення стало голосування у Верховній Раді 14 липня 2016 року, де 230 депутатів підтримали саме назву Кропивницький. Ініціаторами ухвали стали народні обранці Олександр Горбунов, Станіслав Березкін, Дмитро Лінько, Ольга Червакова, Іван Крулько та Альона Шкрум.
Того ж дня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив:
«Я невідкладно підписую Постанову про перейменування Кіровограда на Кропивницький. Це велика подія і свято для всіх жителів міста та України».
Всі назви обласного центру — коротко про історичний шлях
За словами Володимира Поліщука, місто у різні історичні епохи мало низку назв, які відображали політичні та культурні зміни:
- Єлисаветград — 1784 рік до 24 серпня 1924 року;
- Єлисавет — з 6 березня по 28 квітня 1918 року;
- Зінов’євськ — 24 серпня 1924 року до 27 грудня 1934 року;
- Кірово — від 27 грудня 1934 року до 10 січня 1939 року;
- Кіровоград — з 10 січня 1939 року до 14 липня 2016 року;
- З 14 липня 2016 року й до сьогодні — Кропивницький.
Історія назв Єлисаветград та Єлисавет
Історично місто виникло як фортеця Святої Єлисавети, і перші згадки про Єлисаветград датуються кінцем XVIII століття. У географічних словниках Російської імперії 1770-х років місто фігурує під різними назвами, проте остаточно ідентифіковано як Єлисаветград у 1796 році в Атласі імперії.
Коротке повернення назви “Єлисавет” припало на весну 1918 року, коли місто було адміністративним центром території Низової УНР. Тоді назва активно використовувалась у державних документах і пресах.
Поява назви Зінов’євськ
У 1924 році, на хвилі революційних ідей, назву міста змінили на Зінов’євськ — на честь місцевого політики Григорія Зінов’єва. Це рішення підтримували впливові посадовці того часу, проте із зміною політичної ситуації назву знову довелося змінити.
Зміна на Кірово та Кіровоград
Після вбивства радянського діяча Сергія Кірова 1934 року оголосили хвилю перейменувань, і місто стало Кірово. При створенні Кіровоградської області у 1939 році місто отримало назву Кіровоград, яка тривала понад сім десятиліть.
Історик Юрій Митрофаненко наголошував, що Сергій Кіров фактично ніколи не був у цьому місті та був одним із організаторів тоталітарних злочинів, зокрема Голодомору. Його ім’я лишилося у назві міста як символ політичного тиску радянської епохи.
У пошуках нової ідентичності: від 1989 року до сьогодення
Питання про заміну назви Кіровоград піднімали ще за радянських часів. З 1989 року місцева спільнота неодноразово зверталася до цієї теми, організовуючи різні ініціативи та обговорення. 1990-го року навіть створили топонімічну комісію, яка мала опрацювати пропозиції щодо нових назв.
За цей час у пресі й серед депутатів звучали десятки варіантів:
- Інгульськ, Інгулоград;
- Золоте Поле, Златопіль, Златопілля;
- Степоград, Слов’янопіль, Скіфопіль;
- Бугогардівськ, Новокозачин, Кучмань;
- Екзампей, Тобілевичі, Кропивницький, Винниченківськ;
- Долеград, Доброград, Перлинодар, Благомир.
У 1992 році спроба перейменувати місто на Єлисаветград провалилася — лише 17,5 % депутатів проголосували “за”. А в 2000 році місцевий референдум показав, що понад 70 % мешканців підтримують збереження назви Кіровоград.
Наступні спроби продовжувалися і в 2008 році, коли планувався референдум, але його відклали через політичні обставини.
Декомунізація та остаточне рішення
З новою хвилею дискусій у 2015 році питання перейменування знову стало актуальним. За ініціативою лідерів місцевої “Просвіти” було організовано наукову конференцію, де експерти запропонували дати місту українську назву, альтернативну старій імперській Єлисаветград.
Громадські слухання того ж року висунули сім варіантів, серед яких були:
- Єлисаветград;
- Інгульськ;
- Златопіль;
- Кропивницький;
- Козацький;
- Благомир;
- Ексампей.
Український інститут національної пам’яті підтримав назву Інгульськ, однак рішення депутати міської ради відхилили. У підсумку культурно-просвітницькі організації та деякі народні депутати на підтримку Кропивницького домоглися позитивного голосування Верховної Ради, яке й стало вирішальним.
Книгу Володимира Поліщука “Місто кількох імен” можна придбати у туристично-інформаційному центрі за адресою: вул. Гоголя, 91/46.
Мерч на підтримку Кропивницького: як місто зростає у своїй ідентичності
Місцеве видання “Доступ. Медіа” презентувало нову лінійку літнього мерчу, присвячену Кропивницькому. Колекція включає футболки, кепки та пляшки. Головна редакторка Ольга Зима зазначила, що метою було показати: місто — це не лише театр, а й безліч красивих будівель та пам’яток з унікальними історіями.
Особливий акцент робиться на написах, як-от “У центрі подій”, що підкреслює не тільки географічне розташування у серці України, а й прагнення медіа бути центром життєвих подій громади.
Придбати цей мерч можна через онлайн-магазин “Доступ. Медіа” або зв’язавшись із редакцією в соціальних мережах.
Спільнота та підтримка незалежної журналістики
На хвилі розвитку видання сформувалася спільнота “Доступ. Медіа” — це люди, які цінують незалежність журналістики і долучаються до громадських ініціатив. Члени спільноти беруть участь у майстер-класах, екскурсіях, толоках, активно спілкуються у чатах і пропонують теми для нових публікацій.
Підписники рівнів “Учасник” та “Партнер” мають можливість отримати мерч у подарунок, що робить участь у громадському житті ще цікавішою.
Редакція запрошує приєднуватися усіх, хто прагне змінювати місто та життя у ньому на краще!
Читайте також: 7 цікавих локацій для знайомства з Кропивницьким
