Кропивницький: 10 років творчої ідентичності та нової історії обласного центру
Початок змін: декомунізація і відродження культурної самобутності
У липні 2026 року Кропивницькому виповнюється десять років з моменту офіційного перейменування. Цей обласний центр, який раніше носив назву Кіровоград, нарешті позбувся радянського ярма і отримав ім’я видатного діяча української культури — Марка Лукича Кропивницького. Ідея увічнити пам’ять драматурга, актора та одного з творців національного театру виникла на тлі законодавчих змін, спрямованих на ліквідацію радянської символіки, ухвалених у 2015 році.
Раніше місто протягом десятиліть носило ім’я Сергія Кірова — компартійного діяча, пов’язаного з репресіями, що робило збереження цієї назви неприйнятним для багатьох українців. Тож після здобуття незалежності та початку процесу декомунізації населення почало активно обговорювати нові варіанти для міста, повертаючись не лише до історичних назв, але й шукаючи щось, що відображало б українську ідентичність.
Дискусія навколо нової назви
Протягом декількох років громада жваво сперечалася, яку назву обрати. Серед семи запропонованих варіантів були:
- Єлисаветград — історична, але суперечлива через імперське походження;
- Кропивницький — на честь класика українського театру;
- Інгульськ, Златопіль, Благомир, Ексампей та Козацький — альтернативні ідеї, що по-своєму відображали місцевий колорит.
Ідея саме Кропивницького з’явилася завдяки митцю Ігорю Смичеку, який наголошував на важливості театральної спадщини міста. Водночас противники такої зміни апелювали до вже існуючих назв вулиць та культурних об’єктів, однак основна боротьба точилася між старою імперською і новою українською ідентичністю.
Кроки до перейменування: ініціативи та виклики
Перші спроби втілити ідею належали Ігорю Смичеку, який почав активно висвітлювати внесок Марка Кропивницького у пресу. Водночас місцева влада, підпорядкована тоді політичній силі, що не підтримувала проукраїнські ідеї, ігнорувала ініціативи митця.
Однак обставини змінилися з приходом нового керівництва та з активізацією волонтерського руху. В жовтні 2015 року відбувся консультативний референдум, що лише загострив суперечки, але не приніс одностайності — тож депутати міської ради вирішили передати питання на розгляд Верховної Ради із усіма запропонованими назвами.
Протягом парламентських дебатів
Народний депутат Олександр Горбунов, який підтримав проект перейменування, згадує, що перетворити Кропивницький на мистецьке серце України було його головною амбіцією. Він об’єднав зусилля активістів і навіть запровадив Національний мистецький фестиваль “Кропфест”, що популяризував українське мистецтво.
Верховна Рада після тривалих обговорень у профільних комісіях та політичних групах підтримала постанову більшістю голосів. Серед ключових аргументів були:
- Відмова від радянської символіки;
- Культурне оновлення і пошук неповторного обличчя міста;
- Географічна уніфікація назв міст країни.
14 липня 2016 року рішення про перейменування було офіційно затверджене постановою Верховної Ради.
Кропивницький сьогодні — символ культури і творчого духу
Обране ім’я дало місту унікальний статус та втілення культурної самобутності. Марко Кропивницький став символом боротьби за українську мову, літературу та сценічне мистецтво. У радянський час його роль навмисне применшували, вважаючи націоналістом. Але сьогодні його ім’я асоціюється з:
- першим професійним українським театром, заснованим у 1882 році;
- популяризацією української культури в умовах імперського гніту;
- засновниками національної театральної традиції, рівної котрим немає у світовому мистецтві.
Народжена в ті роки школа має визнання навіть у колах світового театру, а ім’я Кропивницького нерозривно пов’язане з витоками української нації в культурній сфері.
Кропивничани — люди нової епохи
За ці десять років жителі міста навчилися пишатися своєю ідентичністю. Вони — кропивничани, творці майбутнього свого краю, які бачать місто не просто як точку на карті, а як центр культури, інновацій та свободи. Назва “Кропивницький” стала для них не лише історичною пам’яттю, а й натхненням для подальшого розвитку і творчості.
Слідкуйте за культурним життям Кропивницького у соцмережах
Підписуйтесь на сторінки Кропивницького у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok, щоб бути в курсі найцікавішого, що відбувається у мистецькому серці України.
