У центрі останньої публікації німецького видання WELT домінує відчуття поступового зсуву у війні, що триває між Росією та Україною. Аналіз експертів свідчить, що весняний наступ росіян фактично втратив свою силу і так і не досягнув поставлених цілей. У той же час, Україна посилює свої позиції, насамперед завдяки активному розвитку безпілотних технологій.
Цей різкий контраст і формує ключову атмосферу сучасного військового конфлікту. WELT зазначає, що перелам у війні на користь України вже не виглядає як віддалена перспектива, а дедалі більше набуває обрисів реального сценарію, який може реалізуватися найближчими місяцями, можливо, навіть упродовж цього року.
### Наступ Росії втрачає динаміку
– Аналітики припускають, що впродовж наступних днів або тижнів Росія може зробити спробу розпочати новий масштабний наступ.
– Для цього Москва перекидає у зону бойових дій частину своїх стратегічних резервів — сил, які раніше утримували на інших напрямках.
– За інформацією видання, Кремль встановив дедлайн на кінець квітня для спроби захоплення ключових українських позицій у Донецькій області, зокрема — Дружківки, Костянтинівки та Покровська, де тривають запеклі бої.
Водночас українська сторона, включно із президентом Володимиром Зеленським, вважає такі плани для росіян нереалістичними. Президент наголосив, що “встановлений термін неможливо дотримати”. Позиція підтримується й західними спецслужбами, які сумніваються, що Кремль здатен досягти таких темпів просування. За словами експертів, цитованих WELT, на сьогоднішній день Росії може знадобитися кілька років для повного контролю над Донецькою областю, а навіть найоптимістичніші оцінки сподіваються на це не раніше серпня 2027 року, передбачаючи при цьому значні втрати. Особливо враховуючи укріплений Краматорськ, що фактично став одним із головних оборонних опорних пунктів.
### 2026 рік – «рік технологічного перелому»
Одним із ключових аспектів матеріалу є висвітлення технологічних змін на полі бою. За словами радника українського міністра оборони Сергія Стерненка, 2026 рік може виявитися переломним у військовій справі.
– Україна вже здобула значну технологічну перевагу, особливо у сфері безпілотних літальних апаратів.
– Йдеться про дрони з великою дальністю польоту, що можуть уражати цілі на відстані до тисячі кілометрів.
– Значна частина цих розробок залишається поза публічним доступом, однак вже незабаром їх ефективність стане помітною на практиці.
– Стерненко окремо відзначає спроби Росії посилити цензуру, обмежити доступ до інтернету та блокувати сервіси, що свідчить про зростаючий тиск Кремля та побоювання щодо внутрішньої нестабільності.
### Війна просувається всередину Росії
Зазначається також, що протистояння вже виходить за межі безпосередньої лінії фронту. Якщо раніше удари безпілотниками були поодинокими, то тепер Україна системно застосовує тактику частих і масованих атак.
– Використання безпілотних літальних апаратів середньої дальності суттєво розширює «зону ураження».
– Під атакою опиняються не лише позиції на фронті, але й об’єкти, розташовані в глибокому тилу.
– До них належать логістичні центри, склади, транспортні вузли, радари, зенітно-ракетні системи та об’єкти тилового забезпечення.
Радник міністра оборони повідомив журналістам: «В Росії ми вже можемо робити все, що хочемо. Крім того, у них закінчуються ракети-перехоплювачі».
WELT наводить висновки Інституту вивчення війни (ISW), який раніше стверджував, що російські сили поки що не мають у достатній кількості ефективних і широко розгорнутих засобів протидії дронам.
– Зокрема, мова йде про мобільні оглядові та вогневі групи, які могли б слугувати охороною різних об’єктів.
– Відсутність належної системи захисту ускладнює оборону росіян від регулярних масованих атак безпілотників по широкій території.
### Економічний вимір війни: нафта, газ і оборонна промисловість
Окремо WELT зосереджується на економічних наслідках війни для Росії.
– За інформацією українських джерел, удари по нафтовій інфраструктурі нерідко призводили до серйозних збоїв в експорті й зберіганні енергоресурсів.
– Пошкодження терміналів і сховищ значно знижували експортний потенціал на тривалий термін.
– Крім того, цілі ударів включають об’єкти у віддалених регіонах, зокрема нафтові платформи Каспійського моря — майже за тисячу кілометрів від лінії фронту.
Також під прицілом українських атак опинилася оборонна промисловість:
– Заводи, що займаються виробництвом мікроелектроніки,
– Ремонтні підприємства авіації,
– Металургійні виробництва, пов’язані з виготовленням броньованої сталі та компонентів для артилерії.
Президент Центру глобалістики та експерт в галузі енергетики Михайло Гончар пояснив журналістам: «Звичайно, такі удари не дають миттєвого ефекту, проте з часом їхній вплив накопичується. Україна здійснює ураження в різних напрямках, і цей ефект лише посилюватиметься».
Важливо, що удари по інфраструктурі безпосередньо впливають на весь ланцюг видобутку й експорту:
– Коли зупиняється експорт і знищуються резервуари для зберігання, це призводить до скорочення видобутку нафти через відсутність місць зберігання.
WELT також нагадує, що у 2026 році Росія вже була змушена скорочувати обсяги нафтовидобутку. Гончар підкреслює проблеми росіян і з виробництвом гасу, яке у березні скоротилось на 16,5%, а в квітні — вже на 22%. Він зазначає: «Після останніх українських ударів втрати, вірогідно, стануть ще вагомішими. Якщо Україна продовжить у тому ж темпі завдавати ударів, у Москви виникнуть серйозні проблеми».
У цілому картина, намальована WELT, виглядає доволі чіткою: Росія втрачає темп наступальних дій, а Україна переходить до більш активної, технологічної моделі ведення війни. Наразі головним питанням залишається, чи наближається війна до переломного моменту, який ще нещодавно сприймався як віддалена перспектива, а нині дедалі частіше розглядається як цілком ймовірний сценарій найближчих місяців.
