В Україні посівна кампанія триває в активній фазі. Станом на 14 квітня аграрні підприємства засіяли майже 997 тисяч гектарів зернових та зернобобових культур, що становить близько 17% від загальної прогнозованої площі, повідомляють у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Сільгоспвиробники наразі працюють із ярими культурами, зокрема пшеницею, ячменем, горохом, овесом, просом та кукурудзою. Найбільші площі засіву зосереджені в Одеській, Тернопільській та Миколаївській областях.
Одночасно до посівної долучається й Чернігівщина. За словами фермера Івана Якуба, чиє господарство розташоване в прикордонній зоні неподалік українсько-російського кордону, весна цього року настала вчасно: «Сніг зійшов, волога у ґрунті є, температура помірна — майже ідеальні умови для початку посівної. Тож ми сіємося та плануємо продовжувати, поки фінансові ресурси дозволяють, бо пальне наразі дороге. Скільки вистачить коштів — стільки і засіємо, а вже осінь покаже результати».
Нинішня посівна виявилася однією з найскладніших за останні роки через кілька ключових викликів, що стоять перед українськими аграріями:
- постійна загроза drone-атак;
- значне зростання цін на пальне та добрива унаслідок загострення ситуації на міжнародному ринку, зокрема через події навколо Ірану, які спричинили стрибок світових цін на нафту.
Запаси пального: наявність і обмеження
Фермер Іван Якуб відмічає, що навіть ті аграрії, які мають запаси пального, зберігають їх у невеликих обсягах і вже зараз використовують саме для проведення посівної. Проте наявні акцизні обмеження на зберігання пального ускладнюють закупівлю великих партій наперед.
Зокрема:
- перевищення встановлених лімітів тягне за собою додаткові податкові перевірки;
- це обмежує можливість фіксувати запаси у документах, що відчутно впливає на перебіг підготовки до посівної кампанії.
Віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Якуб додає, що попри звернення до уряду з проханням скасувати це обмеження для аграріїв, відповідної реакції не було, тож збільшення цін на пальне суттєво вдаряє по виробниках сільськогосподарської продукції.
Виклики в кадровому забезпеченні та земельних ресурсах
Крім підвищення витрат на пальне, фермери стикаються з гострим дефіцитом працівників через мобілізацію та міграційні процеси. Це призводить до необхідності підвищувати заробітні плати. Додатково втрата частини земель через мінування або будівництво інженерних споруд обмежує оброблювані площі, що погіршує економічні показники господарств.
Іван Якуб акцентує:
- «Ми інвестуємо всі ресурси у посівну, але постає питання — чи вистачить у фермерів коштів на збір врожаю, якщо вартість пального і добрив і далі зростатиме».
Відео: Розмінування полів — трактористи, які стали саперами
Відео демонструє процес розмінування полів, де трактористи виконують функції саперів, забираючи міни та вибухонебезпечні предмети зі сільськогосподарських угідь.
Вплив ціни пального на собівартість продукції
Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, оцінює, що паливо складає від 6 до 10 відсотків у загальній собівартості сільськогосподарської продукції. І хоча навіть значне подорожчання дизельного палива не є критичним у структурі витрат, воно серйозно впливає на загальну прибутковість підприємств.
- За його словами, якщо рентабельність господарства становить близько 10%, то збільшення витрат через подорожчання палива може повністю її «з’їсти».
- Найбільший ризик полягає не лише в ціні, а у потенційному фізичному дефіциті пального, коли аграрій може виростити урожай, але не мати змоги його зібрати через відсутність дизеля.
Вплив дефіциту добрив на врожайність
Подорожчання дизельного пального не лише збільшує собівартість, а й заставляє фермерів переглядати традиційні методи ведення господарства. За словами Світлани Литвин, аналітикині Українського клубу аграрного бізнесу, суттєво зросли ціни на азотні добрива, які безпосередньо пов’язані із вартістю газу:
- Вартість азотних добрив зросла приблизно на 35%;
- Збільшення ціни на газ автоматично тягне за собою подорожчання добрив.
Світлана Литвин зазначає, що одним із ключових наслідків є можливе скорочення норм внесення добрив, що безпосередньо позначиться на рівні врожайності. Аграрії матимуть два варіанти:
- Витримати великі фінансові втрати, дотримуючись нинішніх норм;
- Зменшити обсяги внесення добрив, що призведе до зниження продуктивності.
Державна підтримка аграрного сектору
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства визнає складність цьогорічної посівної кампанії, зокрема через подорожчання пального та мінеральних добрив. Проте наголошують, що аграрії не залишаться без підтримки.
Заступник міністра Тарас Висоцький повідомив, що ключовим інструментом підтримки залишається державна програма пільгового кредитування «Доступні кредити 5-7-9», яка дозволяє:
- отримувати до 90 мільйонів гривень кредитів на потреби посівної;
- підтримувати фінансування весняних посівних робіт, збирання врожаю та підготовчі роботи до осінньої посівної.
Програма продовжена до 31 березня 2027 року, що забезпечує тривалу фінансову підтримку аграріїв.
Водночас Іван Якуб зауважує, що наразі суттєвих компенсаційних виплат через подорожчання пального від держави аграрії не отримували. Він також підкреслює моральний фактор, який значно впливає на виробників і працівників аграрного сектору, адже війна на сході України триває вже понад чотири роки.
Таким чином, незважаючи на значне подорожчання ресурсів, фермери намагаються продовжувати посівну кампанію в умовах війни, зростання витрат і нестачі робочої сили, покладаючись на державну підтримку та власний досвід.
