Ізраїль та Ліван розпочали перші за десятиліття прямі переговори в Вашингтоні
У вівторок в столиці США відбулася історична подія — представники Ізраїлю та Лівану вперше за довгі роки сіли за стіл переговорів. Мета зустрічі — покласти край кровопролиттю, що загрожує зірвати ширшу тривалість перемир’я у війні між Іраном та Сполученими Штатами.
Амбітні плани та реалії складної історії
Державний секретар Марко Рубіо, причетний до організації цих переговорів, зізнався, що доведеться "працювати в умовах багаторічної ворожнечі та накопичених образ". Він також зазначив, що амбіція цієї ініціативи — це "постійне позбавлення впливу Хезболли на регіон упродовж 20-30 років". Водночас варто нагадати, що сама Хезболла — ліванська військова організація, підтримувана Іраном — участі в цих переговорах не бере і завжди виступала проти офіційного діалогу з Ізраїлем.
Після зустрічі понад дві години очільник ізраїльської делегації Єхіель Лейтер зазначив, що обидві сторони "опинилися по один бік рівняння" і назвав цю подію "початком спільної боротьби з Хезболлою".
Контекст зустрічі: потужний тиск та військові дії
Посли Ізраїлю й Лівану представили свої країни під час дискусії, що відбувалась на тлі інтенсивних бойових дій між Ізраїлем і Хезболлою. Державний департамент США після переговорів оприлюднив заяву про те, що зроблено кроки для подальших "прямих переговорів".
Цей крок відбувся на тлі загострення війни між США та Іраном: день до того Сполучені Штати запровадили морську блокаду іранських портів, на що президент Трамп дав чіткий наказ ВМС країни. Така стратегія мала на меті змусити Іран піти на поступки у переговорах щодо миру.
За офіційними даними, блокада виявилася досить ефективною — жодне судно поки що не пройшло крізь зону іранських портів. Водночас дані з відстеження показали, що деякі судна, пов’язані з Іраном, пройшли через Ормузьку протоку після початку блокади, але більшість зупинилися на схід od неї, ймовірно, отримавши вказівки не продовжувати рух, що підтвердили суднові аналітики.
Загалом така блокада загрожує задушити і без того ослаблену іранську економіку, яка сильно залежить від нафтогоні доходів. У той же час, це створює ризик ще більш серйозних потрясінь для світової економіки, яка й так потерпає від глибокої нафтової кризи через війну.
Погляд Міжнародного валютного фонду на глобальну ситуацію
- Нещодавній звіт МВФ суттєво знизив прогнози світового економічного зростання у 2024 році.
- При збереженні напруженості на енергетичних ринках, прогноз зростання може впасти до 2%, а інфляція досягти 6%.
- Попередні оцінки січня передбачали 3.3% зростання.
Важливим фактором буде тривалість конфлікту, зазначили в фонді.
Другий раунд переговорів США з Іраном
Президент Трамп повідомив, що друга хвиля прямих перемовин з Іраном може відбутися у Пакистані вже найближчими днями. Перший етап переговорів завершився минулими вихідними, залишивши низку ключових питань, зокрема статус ядерної програми Ірану, відкритими.
Основні протиріччя:
- США запропонували 20-річне "замороження" ядерної діяльності Ірану, дозволяючи зберегти формальне право на подальші ядерні розробки.
- Іран натомість висунув пропозицію призупини ядерні роботи максимум на 5 років.
Також дискусії торкнулися статусу Ормузької протоки та триваючих бойових дій між Ізраїлем і Хезболлою.
Політичні розбіжності та громадська реакція у Лівані
Ізраїль та Ліван, які офіційно перебувають у стані війни з 1948 року і не мають дипломатичних відносин, змушені вести важкі переговори під тиском зовнішніх обставин.
Підтримку цьому кроку надали близько двох десятків європейських та західних держав, включно з Францією та Великою Британією, закликаючи обидві сторони піти на поступки та використати можливість умиротворення.
Однак у Лівані вже виникли політичні конфлікти щодо ініціативи. Прихильники Хезболли вийшли на вулиці Бейрута на протести, називаючи переговори капітуляцією перед Ізраїлем. Тож незалежно від підсумків, сама поява спільних зустрічей викликає побоювання щодо внутрішньої нестабільності.
Марко Рубіо наголошує, що це лише початок процесу, а не разова подія, нагадуючи: "Усі складнощі цієї справи не будуть розв’язані за кілька годин".
Загострення бойових дій на землі та в небі
Війна між Ізраїлем і Хезболлою вибухнула місяць тому після того, як ліванські бойовики підтримали Іран і відкрили вогонь по Ізраїлю. За офіційними даними ізраїльської армії, Хезболла випустила понад 6,500 ракет, снарядів і дронів у бік Ізраїлю.
У відповідь Ізраїль протягом кількох тижнів завдає ударів по Лівану, викликавши переміщення понад мільйона осіб та жахливі людські жертви — понад 2,100 загиблих, з них понад 160 дітей, за оцінками ліванського Міністерства охорони здоров’я.
У день переговорів ізраїльські війська оточили південне місто Бінт-Джбейл. Крім того, минулого понеділка було нанесено удари по місту Адшит, а також у південній частині Лівану і районі Західного Бека загинули понад 20 людей.
Ракетні обстріли північного Ізраїлю також продовжувалися, і вже протягом години після початку переговорів було зафіксовано щонайменше 10 запусків.
Позиції сторін у ході переговорного процесу
Офіційну позицію США після переговорах було сформовано без вимог припинити бомбардування або відводити війська; документ чітко підтверджує за Ізраїлем "право на самозахист" проти атак Хезболли. Це свідчить про те, що ізраїльська військова кампанія навряд зміниться, навіть під час подальших дипломатичних кроків.
Президент Лівану Жозеф Аун, у розмові з італійським міністром закордонних справ Антоніо Таяні, висловив надію, що найближчим часом вдасться укласти перемир’я, за яким почнуться тривалі перемовини. Він наголосив, що вирішення має передбачати припинення ізраїльських атак.
Натомість прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу різко відкинув можливість перемир’я та заявив про намір продовжувати удари по Лівану доти, доки не буде демонтовано озброєння Хезболли і не укладено стабільний мир.
Нервові настрої та наслідки для регіону
Після оголошення попереднього перемир’я ізраїльські атаки різко посилилися, лише в одну середу забравши життя щонайменше 357 людей у Лівані.
Очільник Хезболли Наїм Касем у телевізійному зверненні наступного дня рішуче засудив переговори як зраду, закликавши ліванську владу припинити участь у них, аби не стати "інструментом Ізраїлю".
Він охарактеризував продовження діалогу як "капітуляцію перед країною-агресором, що прагне окупувати Ліван".
Дана історична зустріч у Вашингтоні відкриває новий розділ у відносинах між двома ворогуючими державами й показує складність спроб встановлення миру в регіоні, де переплетені інтереси багатьох гравців та давні конфлікти.
