Аналітики видання Foreign Affairs дійшли висновку, що Володимир Путін наразі не бачить сенсу у переговорах щодо завершення війни проти України. В кінці червня російський лідер заявив про намір продовжувати воєнні дії, незважаючи на ускладнення, які створюють удари українських військ по військових та критично важливих об’єктах у тилу РФ.
Ще 20 місяців тому впевненість Путіна була обґрунтованою. Тоді щойно обраний президент США Дональд Трамп виявляв прихильне ставлення до Москви і критикував Київ, а російські війська поступово просувалися на фронті. Автори нагадують, що ще у березні 2025 року у матеріалі для Foreign Affairs вони описали три можливі стратегії Кремля:
- План А – досягти угоди через переговори з Білим домом і змусити Київ погодитися на умови, складені в Москві.
- План В – перечекати, поки Трамп припинить підтримку України, і розраховувати на перемогу російської армії без додаткових зусиль.
- План С – у разі невдачі перших двох сценаріїв, продовжувати бойові дії і здобути перемогу на полі бою.
Сьогодні обставини для Росії значно погіршилися. План А провалився – у своєму останньому інтерв’ю Путін навіть не згадав Трампа. План В також не справдився: попри скорочення частини американської допомоги, США продовжують надавати Києву розвіддані та підтримують санкції проти Росії, а Україна компенсувала утрату підтримки завдяки європейським партнерам. Фактично, зараз Україна перебуває у кращій військовій позиції, ніж рік тому. Таким чином, план С, згідно з яким Росія мала б просто "пересидіти" Україну, також не реалізувався.
Попри провал трьох можливих сценаріїв, не можна очікувати, що Путін піде на конструктивне врегулювання. У всіх останніх виступах російський президент чітко дає зрозуміти, що його військові цілі залишаються незмінними. Крім того, у нього все ще є ресурси для здійснення цих цілей — нерідко економічні труднощі Росії не ставлять країну на межу краху.
Кремль і надалі здатний фінансувати війну, перекладаючи витрати, наприклад, на удари дронів, на підприємства замість вкладень у системи протидії або компенсації постраждалим. Також він може вимагати від регіонів покривати зростаючі оборонні витрати шляхом скорочення інших бюджетних статей, а домогосподарства — нести військові витрати через підвищену інфляцію. Водночас, РФ зараз витрачає на оборону 8% ВВП, що є високим показником, але значно меншим за рівень витрат СРСР і США під час Другої світової війни, а також нижчим порівняно із майже 40% ВВП в Україні.
Такі заходи посилять економічні труднощі для росіян і спричинять невдоволення населення, однак влада захищена розгалуженим апаратом репресій, до якого входять:
- закони про тотальну цензуру;
- системи спостереження на базі штучного інтелекту;
- численні силові структури, здатні приборкати будь-які прояви незгоди.
Економічне невдоволення частково компенсується ефектом "згуртування навколо прапора": зростаюча кількість українських ударів, які відчувають пересічні росіяни, допомагає їм сприймати війну як боротьбу за національне виживання. За даними опитування незалежного Левада-Центру, понад 65% населення Росії підтримують дії армії країни, і лише менше 25% виступають проти. У регіонах, що межують з Україною і першими відчули відплату, підтримка війни ще вища.
На полі бою Москва зберігає переваги, розширюючи виробництво:
- керованих авіабомб, які загрожують позиціям ЗСУ і тероризують прифронтові міста;
- балістичних ракет — їхня кількість подвоїлася порівняно з довоєнним рівнем, що відбувається у момент, коли в України закінчуються якісні ракети-перехоплювачі.
Якщо кампанії авіаударів буде недостатньо, Кремль може посилити тиск новою мобілізацією. Експерти вважають, що це викличе нову хвилю невдоволення, але цей процес буде менш публічним, ніж оголошена 2022 року мобілізація, і, відповідно, привертатиме менше уваги. Мобілізація імовірно уникне великих міст, таких як Москва, зосередившись на бідніших регіонах. Не виключені також посилення тиску на Європу через гібридні атаки і операції в "сірих зонах".
Відзначається, що не всі представники російської еліти підтримують продовження або ескалацію воєнної кампанії — серед них є голоси, які виступають за реальні переговори. Однак наразі такий розвиток подій не цікавить самого Путіна. Він демонструє спокійне ставлення до обережних закликів миру і час від часу подає сигнали про зацікавленість у дипломатичних врегулюваннях, але фактичні дії президента РФ свідчать про небажання вириватися з кризової ситуації. Навпаки, складається враження, що він хоче і надалі нагнітати конфлікт.
Путін в інтерв’ю 28 червня зауважив: "Ми знаємо, що Захід продовжує прагнути стратегічної поразки Росії", коментуючи заклики американців і європейців до переговорів та припинення вогню, які він розглядає як спробу виграти час для України.
Поки російський президент впевнений у своїй перевазі завдяки руйнівній силі балістичних ракет і вразливості Києва через нестачу перехоплювачів, він, ймовірно, продовжуватиме намагатися виснажити Україну, не зважаючи на збитки для власної країни. Києву та його союзникам варто готуватися до тривалої і складної боротьби: незважаючи на те, що зараз Україна знаходиться у кращому становищі з кінця 2022 року, Кремль розраховує цієї зими зламати волю і українців, і їхніх партнерів. Росія має серйозні проблеми, проте Путін ще не вичерпав усіх своїх ресурсів і прагне вести війну якомога довше.
Джерело: Foreign Affairs
Президент України Володимир Зеленський 29 липня повідомив про нові результати ударів по російських об’єктах, які використовуються для забезпечення і продовження війни проти України.
Зокрема, дрони Служби безпеки України завдали удару по нафтопереробному заводу Лукойл у Пермі, розташованому більше ніж за 1500 кілометрів від України.
Також слід нагадати, що в ніч на 29 липня Сили оборони України нанесли удари по ряду військових та інфраструктурних об’єктів на території Росії і тимчасово окупованого Криму. Серед уражених цілей були:
- Рязанський нафтопереробний завод;
- база катерів Чорноморського флоту РФ;
- радіолокаційна станція;
- об’єкти військової логістики.
Читай нас у Telegram та Sends.
Завантажуй наш додаток:
Візуальний контент:
- Відео талантів: https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/talents.mp4
- Відео банер: https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/gf/cv-banner.mp4
- Зображення USDT: https://cdn-cabinet.ua.news/uploads/images/usdt-uanews.jpeg
