Герой України, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко під час ефіру на «24 Каналі» роз’яснив, чому нинішня ситуація вигідна Володимиру Путіну. Водночас він акцентував увагу на тому, що Україна вже завдає точкові удари по тому саме ресурсу, що наповнює російський воєнний бюджет.
Як зростання цін на нафту працює на користь Росії?
Війна для Росії тримається не лише на чисельності мобілізованих осіб, а й на можливості постійно фінансувати цю агресію. Мова йде про мобілізацію, підготовку, забезпечення військ, виробництво ракет, керованих авіабомб, реактивного озброєння, ремонт авіатехніки та підтримку всього військово-промислового комплексу. Саме тому для Кремля критично важливо мати стабільні надходження у вигляді великих доходів від експорту нафти.
«Росія — це країна-бензоколонка, і нафта є основним джерелом наповнення їхнього кривавого бюджету», — підкреслив Федоренко.
Події навколо Ірану, за логікою командира, надали Москві додаткову можливість заробити у той момент, коли всередині Росії накопичилися значні економічні труднощі. Публічно там все ще говорять про «велич», але в регіонах ситуація протилежна: бракує робочих місць, падає рівень життя, а Кремль не в змозі швидко виправити економічний стан. Тож стрибок цін на нафту Путін бачить як шанс одночасно погасити внутрішню кризу та продовжити фінансувати війну проти України.
«Після подій в Ірані Путін дуже задоволено потер свої маленькі ручки і вирішив, що тепер буде за що нормально воювати», — констатував командир «Ахіллесу».
План Москви в цій ситуації є досить простим: більші нафтові доходи означають більше ресурсів і для фронтових операцій, і для виробництва озброєння, і для продовження тиску на Україну. Саме тому загострення на Близькому Сході Кремль розглядає не як чужу кризу, а як подію, з якої можна отримати пряму вигоду для своєї війни.
Україна завдає удару по нафті, яка фінансує російську агресію
Українська сторона цілеспрямовано працює по тій ланці, що забезпечує Росію фінансами для продовження війни. Йдеться не лише про видобуток нафти, а й про весь технологічний ланцюг: підйом сировини, транспортування, переробка, експорт та отримання валюти для бюджету. Удар по цих можливостях, завданий українськими безпілотниками і крилатими ракетами, позбавляє Кремль не абстрактного ресурсу, а конкретних фінансів на виготовлення ракет, бомб та ведення бойових дій.
«Саме тому безпілотні апарати та крилаті ракети України системно знищують об’єкти, важливі для видобутку, транспортування та реалізації нафти», — підкреслив Федоренко.
Важливо, що країна завдає ці удари власними засобами далекого радіусу дії. Це дає можливість самостійно вибирати цілі і вражати саме ті об’єкти, що підтримують російську воєнну машину. Натомість помітною стає і нестійкість російської системи протиповітряної оборони, адже приховати регулярні влучання по стратегічних цілях дедалі складніше.
«Важко приховати, що російська ППО об’єктивно вражена, і ми досягаємо своїх завдань», — наголосив командир «Ахіллесу».
Це вже не поодинокі випадки, а системна робота, яка б’є по фінансовій спроможності Росії. Чим більше таких ударів, тим складніше Москві підтримувати і економічну стійкість, і інтенсивність ведення війни проти України.
До слова: В Усть-Лузі пожежі після українських атак не вщухають. Після атаки 29 березня супутникові знімки фіксують нові осередки займання. Російська влада заявляє про локалізацію вогню, але нові дані свідчать, що ситуація залишається складною. Сам порт є одним із ключових центрів експорту енергоносіїв Росії на Балтійському морі.
Зокрема, за словами Федоренка, Росія вже не може приховувати навіть за допомогою пропаганди проблеми з протиповітряною обороною, оскільки українські удари досягають об’єктів глибоко в тилу.
Росія фінансує війну за рахунок власних регіонів
Нафта для Кремля важлива не лише як джерело коштів на озброєння та техніку, а й як інструмент утримання війни всередині країни. У багатьох регіонах населення йде на фронт не через ідеологічні переконання, а через бідність, безробіття та відсутність альтернативного шляху забезпечити сім’ю. Тому додаткові нафтові доходи Москва спрямовує не лише на виготовлення зброї, а й на виплати, які купують нових солдатів і мовчазну підтримку їхніх сімей.
«Ми вам даємо так звані підйомні, а ви надсилаєте нам своїх братів, чоловіків, синів на війну проти України. Якщо він загине — ми компенсуємо гроші, а ви мовчите», — пояснив Федоренко.
Фактично Росія утримує війну завдяки грошовому підкупу найбідніших регіонів. Там, де немає стабільної роботи, служба в армії або компенсації за загиблих стають для багатьох єдиним способом вирішення життєвих проблем. Кремлю критично важливо, щоб нафтові потоки не припинялися, оскільки без них руйнується і воєнна машина, і соціальна структура, що її підтримує.
«Росія деградує, деградують і регіони. Заробітки пов’язані з таким суспільним договором — воювати проти України, вбивати українців, адже так вирішуються побутові питання», — підсумував командир «Ахіллесу».
Удари по нафтовій інфраструктурі Росії наносять шкоду в кількох напрямках одночасно:
- Зменшують можливості для виробництва озброєння.
- Ускладнюють фінансування війни.
- Підривають механізм, за допомогою якого Кремль купує готовність населення продовжувати бойові дії.
Останні удари по російській нафтогазовій інфраструктурі
-
Констянтин Криволап заявив, що Україна системно завдає ударів по експортному потенціалу Росії на Балтійському морі. Йдеться про ударні операції по Приморську, Усть-Лузі, Кіриському нафтопереробному заводу (НПЗ) та Ярославському НПЗ. За його оцінкою, після цих атак Росія може втратити не 40%, а 50 – 60% можливостей з експорту нафти.
-
30 березня в Тольятті пролунали вибухи, а в інтернеті повідомляли про атаку на хімічне підприємство «КуйбишевАзот». За попередніми даними, саме цей об’єкт міг стати ціллю дронів. Важливо зазначити, що завод вже зазнавав ударів раніше в березні, а поруч, на території двох хімічних підприємств — «Тольяттікаучук» та «КуйбишевАзот» — зафіксували пожежі після попередніх атак.
-
Полковник Роман Світан переконаний, що Україна має потенціал суттєво обмежити або навіть припинити російський експорт нафти, якщо продовжить удари по ключових портах і вузлах перекачування. Серед головних цілей він називає: Усть-Лугу, Приморськ, Новоросійськ, Мурманськ і станцію в Унечі. За його словами, для тривалого виведення з ладу НПЗ і портової інфраструктури недостатньо лише дронів, тому потрібні також потужніші засоби ураження.
- У ніч на 28 березня Сили оборони атакували Ярославський нафтопереробний завод. Після попадання в ціль там спалахнула пожежа. Генеральний штаб також повідомив про успішні ураження інших військових та логістичних об’єктів, зокрема складів пального й боєприпасів, пунктів управління безпілотними літальними апаратами та ремонтних підрозділів.
Таким чином, систематичний тиск України на ключові об’єкти російської енергетичної інфраструктури послаблює фінансові можливості держави-агресора, ускладнює ведення бойових дій і створює внутрішні проблеми у Кремля, що зменшує його здатність підтримувати війну на нинішньому рівні.
