OpenAI усуває серйозну витік даних ChatGPT та уразливість токенів Codex на GitHub, що викликає ширші побоювання щодо безпеки ШІ

Відкрито підступні уразливості в ChatGPT і Codex: що потрібно знати

OpenAI оперативно виправила дві серйозні вразливості, що були виявлені у популярних платформах штучного інтелекту ChatGPT та Codex. Експерти з кібербезпеки, які відповідально повідомили про проблеми, не знайшли жодних свідчень реальних атак, але інциденти чітко показали, що ризики у сфері ІІ розвиваються в напрямку повноцінних обчислювальних середовищ із складною структурою.

Прихований канал витоку даних у ChatGPT

Дослідники з Check Point відкрили оригінальний спосіб непомітного зламу, який давав змогу викрадати чутливу інформацію користувачів із сесій ChatGPT без їх відома. Згідно з їхнім звітом, зловмисник міг створити єдиний шкідливий запит, що перетворював нормальну взаємодію на таємний канал передачі даних. Цей метод міг отримувати доступ до:

• повідомлень користувачів,
• завантажених документів,
• потенційно конфіденційного контексту.

Щоб обійти вбудовані захисні механізми, використовувався несподіваний «бічний» канал у Linux-середовищі виконання ChatGPT. Замість звичайних мережевих запитів, які обмежуються для безпеки, атака скористалася прихованим DNS-каналом. Дані кодувалися в DNS-запитах, що дозволяло передавати інформацію ззовні без підозри і без запиту дозволу у користувача.

Дослідники наголосили, що цей спосіб залишався майже непомітним, бо система вважала виконуване середовище ізольованим, тож не розпізнавала таку активність як передачу зовнішніх даних.

Від ін’єкції запитів до стійких загроз

Уразливість також збільшувала ризики, пов’язані з кастомними GPT-моделями, які дозволяють створювати індивідуальних AI-агентів. Зловмисники могли впроваджувати шкідливу логіку безпосередньо в ці кастоми, перетворюючи їх на довготривалі спритні канали атаки.

Користувачу могли запропонувати, наприклад:

• розблокувати приховані функції,
• покращити продуктивність,
• отримати преміум-можливості.

Водночас AI починав тихо витікати дані через секретний DNS-канал, що робило атаку особливо коварною.

Хронологія виправлення та оцінка ризиків

Патч було впроваджено OpenAI 20 лютого 2026 року після відповідального розкриття проблеми. Компанія заявила, що не помічено активних експлуатацій, але сама природа уразливості викликає занепокоєння через складність її виявлення.

Такі прогалини створюють в AI-системах «сліпі зони», коли ні користувачі, ні платформи не в змозі помітити зловживання.

Ширші наслідки для впровадження AI в бізнесі

Цей випадок трапився в період, коли інструменти на зразок ChatGPT все частіше інтегрують у корпоративні процеси, зокрема для опрацювання:

• цифрових активів компанії,
• інформації про клієнтів,
• внутрішньої комунікації.

Організаціям рекомендується вживати комплексних заходів безпеки, серед яких виділяють:

1. незалежний моніторинг AI-взаємодій,
2. захист від ін’єкції запитів,
3. контроль втрат даних (DLP),
4. ізоляція критичних робочих процесів.

Зростання «викрадення запитів» через браузерні розширення

Паралельно з описаними уразливостями зросла кількість випадків, коли шкідливі або зламані розширення для браузерів викрадають діалоги з чат-ботами. Такі інструменти можуть непомітно збирати:

• авторизаційні дані,
• інтелектуальну власність,
• персональні дані користувачів.

Ці ризики зачіпають не лише окремих осіб, а й цілі організації, бо зламані кінцеві точки здатні викрити великі масиви даних чи внутрішні системи.

Друга вразливість: викрадення токенів GitHub через Codex

Фахівці з BeyondTrust виявили критичну уразливість ін’єкції команд у платформі Codex від OpenAI.

Її суть полягала у можливості зловмисника маніпулювати параметром назви гілки на GitHub, що дозволяло запускати довільні команди у хмарному середовищі Codex.

Механізм атаки

Через недостатнє очищення введених даних у бекенд API, зловмисники могли:

1. вставляти шкідливі команди у виконання завдань Codex,
2. запускати небезпечні скрипти в контейнері,
3. викрадати конфіденційні аутентифікаційні дані.

Особливо небезпечним було можливе викрадення GitHub-токенів користувачів та установок, що надають широкі права доступу до читання та запису в репозиторії.

Експлуатація в робочих процесах розробників

Атака могла розгорнутися в межах повсякденної роботи розробників, наприклад:

• створювалася шкідлива гілка,
• у запиті на злиття згадувався Codex (наприклад, @codex),
• Codex автоматично ініціював рев’ю коду,
• шкідливий код виконувався та виконував ексфільтрацію даних.

Через це з’явився масштабований та витончений вектор атаки, особливо загрозливий для колаборативних чи відкритих проєктів.

Ремонт і масштаб впливу

Вразливість була усунена корпорацією OpenAI 5 лютого 2026 року після повідомлення про неї у грудні 2025 року. Задіяні системи включали:

• веб-інтерфейс ChatGPT,
• інтерфейс командного рядка Codex (CLI),
• розробницький набір інструментів Codex (SDK),
• інтеграції Codex у IDE.

Штучний інтелект як нова зона атаки

Обидві знайдені уразливості підкреслюють важливу тенденцію: штучні агенти перетворюються на привілейованих посередників між користувачами та критичною інфраструктурою.

На відміну від традиційних програм, вони:

• виконують код у динамічному режимі,
• взаємодіють з зовнішніми сервісами,
• працюють із високим рівнем довіри та автоматизації.

Це робить їх бажаною мішенню для хакерів, які прагнуть проникнути в корпоративні середовища.

Сигнал для всієї галузі кібербезпеки

Ці випадки вкотре доводять, що штучний інтелект – це не просто інструмент, а активний учасник у цифрових процесах, з доступом до секретних даних і операційних функцій.

З основних уроків можна виділити:

• можливість обходу AI-обмежень через непрямі канали,
• важливість валідації вхідних даних навіть у AI-системах,
• ризики, пов’язані з довіреними інтеграціями (наприклад, GitHub),
• обмежену видимість внутрішньої поведінки AI.

Що чекати далі?

Незважаючи на швидке реагування OpenAI і відсутність підтверджених інцидентів експлуатації, ситуація підкреслює нагальність проактивного, орієнтованого на безпеку підходу до впровадження AI.

Організації, які використовують такі технології, радять:

1. розглядати AI як ключову частину потенційної поверхні атаки,
2. впроваджувати принципи нульової довіри для AI-взаємодій,
3. проводити регулярні аудити процесів із інтегрованими AI-моделями.

Оскільки штучний інтелект дедалі глибше інтегрується у розробку софту, бізнес-операції та повсякденне життя, ці уразливості служать попередженням: майбутнє кібербезпеки нерозривно пов’язане із захистом самих AI-систем.