Розширення Європейського Союзу безпосередньо пов’язується з війною Росії проти України і визначається як стратегічна відповідь на нову геополітичну реальність. Відповідний документ був ухвалений Європейським парламентом у середу, 11 березня, у Страсбурзі. За нього проголосували 385 депутатів, 147 – висловилися проти, а 98 утрималися.
Цей крок не автоматично відкриває Україні двері до членства в ЄС: рішення щодо початку переговорів за окремими тематичними розділами залишається за Радою Європейського Союзу, та його, як і раніше, блокує Угорщина. Проте політичний сигнал зі Страсбурга є вкрай чітким — подальша євроінтеграція України сприймається не як прояв солідарності чи щедрості, а як фундамент європейської безпеки.
### Розширення як інструмент забезпечення безпеки
У доповіді підкреслюється, що політика розширення стала одним з ключових зовнішньополітичних інструментів Євросоюзу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Автор документа — доповідач із питань України від групи ліберал-демократів у Європарламенті «Оновлюючи Європу» Пятрас Ауштрявічюс — наголошує:
– Розширення є стратегічною відповіддю на нові геополітичні виклики та інвестицією критичного значення для безпеки й стабільності ЄС в умовах війни Росії проти України.
– Ціна відмови від процесу розширення значно перевищує вартість його завершення, а затягування цього процесу є недопустимим.
Україна визнається як країна, що вносить вагомий внесок у забезпечення європейської безпеки. У тексті йдеться про найглибшу повагу і вдячність народу України, який щоденно сплачує найвищу ціну за захист європейського способу життя.
Крім того, у документі підкреслюється, що багаторічна стагнація у процесі розширення ЄС створила вакуум, який активно заповнили Росія та Китай, поширюючи там свій вплив. Оцінка депутатів свідчить, що подальше затягування розширення може спричинити появу «геополітичних сірих зон», вразливих до зовнішніх маніпуляцій і дестабілізації.
### Заклик до Будапешта розблокувати переговори
Одним із найконкретніших положень документа є заклик до якнайшвидшого початку переговорів за розділами з Україною та Молдовою. На відміну від України, шлях Молдови в ЄС досі не заблокований, але оскільки Кишинів подав заявку на членство одночасно з Києвом, Брюссель вирішив не розділяти їхні процеси.
У цьому контексті Європарламент звернувся до уряду Угорщини з вимогою припинити блокування переговорів. Це доволі рідкісний випадок, коли у резолюції прямо вказується джерело гальмування процедури. Також у документі наголошується, що двосторонні дискусії не повинні ставати підставою для блокування процесу розширення.
### Відсутність прискореної процедури
Попри підтримку України, резолюція категорично відкидає можливість спрощеного чи прискореного вступу. У документі чітко зазначено:
– Жодних скорочених процедур не передбачено, оскільки це може негативно вплинути на прозорість і чесність процесу вступу до ЄС.
За думкою Європейського парламенту, процес має ґрунтуватися на досягненнях кандидатів з особливою увагою до верховенства права. В документі наголошується:
– Верховенство закону, демократичні реформи, незалежність медіа та дотримання основних прав мають бути центральними складовими розширення.
Також підкреслюється зворотність процесу – тобто можливість припинення переговорів у разі погіршення ситуації:
– Підхід, орієнтований на результати, може спричинити тимчасове заморожування або призупинення переговорів у випадках регресу.
Для прикладу наведено політику ЄС щодо Грузії, де зафіксовано значне погіршення демократичних стандартів.
У тексті відкрито наголошується:
– Найбільш яскравий демократичний відкат спостерігається у країнах-кандидатах, зовнішня політика яких найслабше узгоджується з зовнішньополітичною і оборонною стратегією ЄС.
### Поступова інтеграція з важливою застереженням
Європарламент підтримав поетапне залучення країн-кандидатів до спільної політики Євросоюзу, зокрема до єдиного ринку. Водночас акцентується, що цей підготовчий етап не замінює повноцінного членства. Євродепутати відстоюють чітку позицію проти створення «різних рівнів членства».
### Єврокомісія: Україна серед лідерів
Під час дебатів 10 березня більшість фракцій висловила підтримку подальшій євроінтеграції України, яка вже не сприймається як далека перспектива.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, присутня на дискусії, відзначила:
– Україна входить до числа країн, що продемонстрували найбільший прогрес у 2025 році поряд із Чорногорією, Албанією та Молдовою.
– Однак навіть статус «відмінника» не гарантує автоматичного просування – «прогрес необхідно здобувати постійно завдяки реформам».
За її словами, процес розширення базується на чіткому дотриманні критеріїв кандидатами, але і Євросоюз повинен виконувати власні зобов’язання, коли країни-кандидати демонструють належні результати.
Водночас Кос підкреслила, що геополітичний аргумент на користь України не знімає інституційних вимог. Одним із найжорсткіших попереджень її виступу було:
– «Жодних троянських коней! Країни, які можуть підривати союз зсередини, не можуть стати членами Європейського Союзу».
Ця заява не була адресована Україні безпосередньо, а відображала ширшу дискусію щодо необхідності уникнути ситуацій, коли після вступу країна отримує інструменти впливу, але починає систематично порушувати спільні правила.
Як превентивний захід, Європарламент рекомендує посилити моніторинг реформ у рамках переговорного розділу, що стосується демократичних основ, оскільки відступи від принципів верховенства права проявляються саме там найшвидше.
### Консенсус більшості фракцій
Від імені найбільшої фракції — християнських демократів Європейської народної партії — прозвучала підтримка просування України за умови суворого дотримання вимог. Спецдоповідач щодо України Міхаель Ґалер наголосив:
– Вступ України безпосередньо відповідає інтересам ЄС, адже розширення зони миру, стабільності, процвітання, верховенства закону і демократії в Європі є стратегічним, а часто й геополітичним пріоритетом.
– Тому верховенство права має бути головним критерієм, який не підлягає компромісу.
Соціал-демократи та ліберали також підтримали продовження переговорного процесу, акцентуючи увагу на отриманих результатах. Партія «Зелених» наполягала на суворому контролі за реформами та дотриманні критеріїв верховенства права:
– Незалежність судової системи, свобода ЗМІ, громадянські права — це гранично важливі стандарти, на які звернув увагу австрієць Томас Вайц.
### Меншість: скептики з обережністю
Більш обережними були представники правопопулістської фракції «Патріоти за Європу», які попереджали про ризики «занадто швидкого розширення» і наполягали на дотриманні критеріїв. Проте прямої відмови щодо членства України у їхніх виступах не прозвучало.
Єдиним відкритим голосом проти вступу України став представник праворадикальної групи «Європа суверенних націй», але ця позиція лишилася поодинокою та не сформувала загального настрою дискусії.
### Угорський фактор у переговорному процесі
Особливу увагу у залі привернуло блокування переговорів з боку Угорщини. Відповідаючи на запитання з зали, Міхаель Ґалер пов’язав позицію угорського уряду з внутрішньополітичною ситуацією та наближенням парламентських виборів 12 квітня, відмітивши:
– Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан «явно побоюється, що його очікує поразка».
Результат голосування за доповідь не змінює процедурної реальності: рішення щодо відкриття переговорних кластерів залишаються за Радою ЄС, де Угорщина й надалі може блокувати процес.
Водночас із прийняттям цього документу Україна перестає бути кандидатом «майбутнього», а закріплюється серед держав, із якими Євросоюз повинен рухатися вперед уже нині.
