Повністю розмову з Андрієм Климосюком можна прослухати в доданому аудіофайлі.
—
За період повномасштабної війни в Україні лише 1437 цивільних, які отримали поранення, подали заявки на статус особи з інвалідністю, пов’язаної з війною. Водночас реальна кількість поранених значно перевищує цю цифру. З якими труднощами стикаються цивільні під час оформлення такого статусу?
Про це в ефірі Громадського радіо розповів виконавчий директор Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк.
За його словами, щоб оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни, постраждалий цивільний повинен пройти п’ять етапів:
1. Госпіталізація з офіційним зафіксуванням травми;
2. Відкриття кримінального провадження;
3. Оцінка рівня повсякденної функціональності та встановлення інвалідності, причиною якої є інші фактори;
4. Розгляд справи міжвідомчою комісією при Міністерстві у справах ветеранів, що визначає причинно-наслідковий зв’язок, а також дію вибухонебезпечних предметів, тобто підтверджує зв’язок поранення з війною;
5. Зміна причини інвалідності.
«На кожному з цих кроків особу можуть очікувати затримки або відмови», — зазначив експерт, додавши, що отримання такого статусу відкриває можливість для більшої державної підтримки.
### Чому отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни настільки складно
Андрій Климосюк підкреслив: якщо у медичному закладі зафіксували тільки характер травми, але не вказали, що вона сталася внаслідок обстрілу, це суттєво ускладнює подальше доведення зв’язку поранення з війною.
Однією з головних проблем є надмірна залежність процедури від кримінального провадження.
«Судово-медичну експертизу може призначити тільки слідчий або прокурор, а постраждалий не має права ініціювати її самостійно. На практиці цей процес розтягується на місяці або навіть роки. Наприклад, заяву про проведення судово-медичної експертизи було подано в липні 2025 року, а постанову про її призначення винесли лише у лютому 2026 року. Існують випадки, коли за законом витяг з Реєстру досудових розслідувань повинен бути наданий протягом 24 годин, проте насправді людина очікує цей документ протягом року», — пояснив керівник проєктів Інституту законодавчих ідей.
Він також нагадав, що державою зроблено певні кроки для спрощення процедури оформлення статусу. Зокрема, у 2024 році скасували вимогу щодо терміну дії витягу з реєстру досудових розслідувань. Наприкінці того ж року постраждалі, поранені на тимчасово окупованих територіях, отримали можливість оформлення статусу.
«Реформа МСЕК та перехід на систему ЕКОПФО також значною мірою полегшили процес. Механізм працює, проте він залишається складним. Держава рухається у правильному напрямку, але необхідні більш радикальні зміни», — підкреслив Андрій Климосюк.
Він додав, що підхід до встановлення інвалідності, спричиненої війною, повинен бути гнучкішим та орієнтованим перш за все на підтримку постраждалої особи.
—
На фото: рятувальники евакуюють поранену жінку з будинку в Солом’янському районі Києва, де внаслідок влучання російської ракети був зруйнований під’їзд багатоповерхівки. Київ, 17 червня 2025 року / Фото: Радіо Свобода
—
При передруку матеріалів сайту hromadske.radio обов’язково потрібно розміщувати гіперпосилання на початковий матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання і назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
