Як штучний інтелект змінює вищу освіту в Казахстані: виклики та нові реалії
Штучний інтелект (ШІ) у казахських університетах швидко трансформує систему вищої освіти, проте багато вишів не зовсім готові до стрімкого поширення таких технологій у повсякденному академічному житті. Якщо влада все частіше закликає викладачів розглядати ШІ як професійний інструмент для майбутньої роботи, то університети все ще витрачають десятки тисяч доларів на системи для виявлення текстів, створених ChatGPT та подібними моделями.
Нова академічна норма: штучний інтелект навколо нас
Станом на весну 2026 року використання генеративних ШІ в казахських університетах стало звичайною практикою. Студенти тепер регулярно звертаються до допомоги штучного інтелекту для написання курсових, дипломних робіт та аналітичних досліджень. Однак замість того, щоб кардинально переосмислити підходи до оцінювання знань і вмінь, навчальні заклади намагаються вписати нові технології у застарілу систему контролю.
Офіційна позиція Міністерства: ШІ не заборонений
Міністерство науки та вищої освіти Казахстану офіційно відкинуло ідею повної заборони генеративного штучного інтелекту. За їхніми словами, використання ШІ є прийнятним за умови дотримання студентами академічної чесності та прозорості.
Комітет з питань вищої та післядипломної освіти висловився так: «Концептуально міністерство не підтримує повну заборону на генеративні нейромережі».
Регулювання на державному рівні
Цей підхід отримав офіційне оформлення в «Міжуніверситетському стандарті використання ШІ», ухваленому у 2024 році. У 2025 році влада додатково підтвердила намір інтегрувати ШІ у систему освіти, наголошуючи, що ці інструменти мають розглядатися в першу чергу як допоміжні, а не загрози.
Витрати на системи виявлення штучного інтелекту: кому це вигідно?
Незважаючи на офіційну позицію Міністерства, університети по всьому Казахстану вже почали купувати системи для виявлення текстів, створених ШІ. Навесні 2025 року компанія Antiplagiat.Kazakhstan презентувала алгоритм, здатний розпізнати такі роботи, і наразі державні та національні університети закуповують ці інструменти у великих масштабах.
За даними порталу державних закупівель, Казахський національний медичний університет уклав контракт приблизно на 27 тисяч доларів, тоді як Торайгировський університет провів кілька закупівель загальною вартістю близько 19 тисяч доларів. Більшість таких контрактів відбувалися через процедури закупівель у одного постачальника, що посилює позиції домінуючої компанії на ринку систем перевірки академічних робіт.
Водночас слід зазначити, що ці системи дають ймовірнісні результати, а не остаточні докази. Міністерство освіти Казахстану заявило окремо, що подібні інструменти не можуть служити беззаперечним підтвердженням академічного порушення.
«У розвитку штучного інтелекту більше потреби не у механічній забороні ШІ, а в удосконаленні систем оцінювання», — підкреслили в міністерстві.
Застарілі правила проти нового технологічного виклику
Проблема ще загострюється через те, що багато університетських правил і академічних норм досі написані без урахування масового використання генеративного ШІ.
Наприклад, документи Єсеновського університету та Нархозу не містять жодних згадок таких термінів як «штучний інтелект», «нейронні мережі» або «генерація текстів».
Навіть в оновлених регламентах зберігаються колишні методи оцінювання, засновані на відсотках унікальності тексту. В академічній політиці Назарбаєвського університету імені аль-Фарабі на 2025-2026 роки формально регулюється використання ШІ, але при цьому зберігається вимога, щоб дипломна робота мала мінімум 75% оригінальності.
Це породжує юридичні суперечності: студент може користуватися ChatGPT, не порушуючи традиційних правил плагіату, оскільки генерований текст технічно не є копіюванням чужої роботи. Експерти попереджають, що дисциплінарні санкції, засновані винятково на результатах систем виявлення ШІ, можуть призвести до судових суперечок між студентами і університетами.
Дипломні роботи в епоху ШІ: втрачають сенс?
На фоні швидкого розвитку штучного інтелекту класична концепція дипломної роботи поступово втрачає свою актуальність. Адже якщо ШІ здатен створювати академічні тексти значно швидше та якісніше за середньостатистичного студента, оцінка десятків сторінок письмових робіт уже не відображає реальних компетенцій.
Деякі виші шукають вихід із ситуації. Міністерство науки та вищої освіти вказує на Міжнародний університет інформаційних технологій, де студентам офіційно дозволили використовувати ШІ та захищати не традиційні дипломні роботи, а повноцінні стартап-проєкти.
В цій моделі найбільш важливими є:
- здатність студента пояснити власну роботу;
- уміння успішно захищати проєкт перед комісією;
- демонстрація практичних навичок.
Фахівці зазначають, що казахські виші на даний момент перебувають у перехідному етапі, коли спроби утримати застарілі системи оцінювання через дорогі детектори ШІ стають дедалі менш ефективними.
Що чекає попереду: виклики і перспективи
У найближчому майбутньому університетам, швидше за все, доведеться обирати між двома шляхами:
- створенням форматів іспитів, де використання ШІ неможливе (наприклад, усні захисти, практичні завдання);
- або офіційним визнанням систем штучного інтелекту як невід’ємної частини підготовки сучасних фахівців.
