Дослідження Громадського радіо виявило, що у період з 20 жовтня по 3 листопада пропагандистські інформаційні ресурси активно поширювали наративи, які акцентували на тому, що борг України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) призводить до посилення економічної залежності країни. У цих повідомленнях підкреслювалося, що основними платниками за воєнні позики виступають саме звичайні громадяни.
Зокрема, зростання цін на газ, електроенергію та пальне пов’язували з умовами фінансової допомоги Заходу та наслідками війни. Можливе підвищення тарифів на комунальні послуги описували як нав’язаний Україні тягар, що найбільше вражає малозабезпечених громадян. При цьому мораторій на підвищення тарифів на опалення подавали як захід, спрямований на приховання дедалі більшого розриву між офіційними цінами для споживачів і фактичною собівартістю послуг. Ці маніпулятивні практики мали на меті сформувати уявлення про те, що співпраця з МВФ і західне фінансування не допомагають зберегти стабільність економіки в умовах війни, натомість погіршуючи добробут населення.
Міжнародний валютний фонд зацікавлений у тому, щоб Україна своєчасно повертала надані кредити. Для досягнення цієї мети Фонд стимулює уряд шукати додаткові джерела доходів, зокрема шляхом підвищення платежів населення. Водночас зростання тарифів на електроенергію та газ у період повномасштабної війни може загострити інфляційні процеси, збільшити витрати бізнесу та погіршити фінансовий стан домогосподарств.
Про це на ефірі Громадського радіо розповів Олег Саркіц, експерт із геоекономіки та міжнародної торгівлі.
Він наголосив, що кошти МВФ не є безповоротною допомогою: Україна зобов’язана обслуговувати кредити та їх повертати.
Основні тези Олега Саркіца:
- МВФ надає не грантову допомогу, а кредитування, яке потрібно обслуговувати, сплачуючи відсотки.
- Для порівняння програми ЄС, такі як Ukraine Facility Loan або Ukraine Support Loan, мають грантову складову, яка не підлягає поверненню.
- Співпраця з МВФ є суто фінансовою операцією: гроші використовуються для покриття бюджетних дефіцитів, соціальних видатків і підтримки макроекономічної стабільності, але потребують повернення.
- МВФ наполягає на збільшенні надходжень від населення для забезпечення повернення кредитів.
- Стратегія МВФ є цілком зрозумілою, хоч і може звучати цинічно, однак не враховується ключовий фактор – війна.
За словами експерта, війна суттєво обмежує можливості української економіки генерувати доходи. Бізнес змушений інвестувати у альтернативні джерела енергії, такі як генератори та когенераційні установки, в той час як купівельна спроможність населення стрімко падає.
Ключові аспекти стану економіки й впливу тарифів:
- Купівельна спроможність українців зменшується.
- Бізнес, як малий (ФОП), так і великий, перебуває у рецесії або занепаді.
- Підвищення тарифів на електроенергію та газ під час війни посилює інфляційний тиск.
- Зростає собівартість виробництва, що веде до збільшення кінцевої вартості товарів і послуг.
- Стан бізнесу та добробут громадян лише погіршуються.
- На думку експерта, така політика та риторика МВФ є передчасною.
Олег Саркіц зазначив, що питання перегляду тарифів можна обговорювати лише після завершення війни та тривалістю перехідного періоду від трьох до шести місяців. Навіть за відносно низьких тарифів слід враховувати реальний рівень доходів українців.
Особливу увагу експерт звернув на фінансове становище пенсіонерів в Україні. Він назвав такі факти:
- В країні близько 10 мільйонів пенсіонерів.
- Майже 45% із них отримують пенсії до 5 тисяч гривень.
Саркіц навів приклад аналізу, проведеного його командою, щодо можливих змін у видатках домогосподарств за різних сценаріїв підвищення тарифів:
- Споживання 250 кіловат-годин електроенергії на місяць наразі обходиться у приблизно 1100 гривень.
- За сценарієм А вартість зросте до 2425 гривень, а за сценарієм Б — до 1500 гривень.
- Пенсіонерам із мінімальною пенсією близько 4250 гривень після оплати за електроенергію майже нічого не залишиться.
- Витрати на газ (приблизно 150 кубометрів) сьогодні складають близько 1200 гривень, а за сценарієм А — 3300 гривень.
- Разом витрати на електроенергію та газ можуть сягати майже 5800 гривень, що майже повністю вичерпує бюджет пенсіонера.
- Такий стан речей має бути зрозумілим для МВФ, і, хоча уряд нібито донесено цю позицію до Фонду, на думку експерта, цього недостатньо.
Відповідаючи на занепокоєння щодо зовнішніх запозичень, Олег Саркіц підкреслив, що потреба залучення коштів під час війни цілком закономірна, адже економіка працює не в повному обсязі. російська агресія руйнує не лише міста та підприємства, а й експортний потенціал, який суттєво впливає на економіку країни.
Експерт навів такі дані про державний борг України:
- Загальний державний борг становить близько 212 мільярдів доларів.
- Зовнішній борг – 166,8 мільярда доларів.
- Внутрішній борг переважно складається з облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Для кращого розуміння ситуації Саркіц порівняв її з борговою кризою у Греції:
- Борг Греції досягав 420 мільярдів євро, при цьому країна ніколи не перебувала у стані війни.
- Порівняння економічного положення Греції та України, яка протистоїть російській агресії, свідчить про відсутність підстав для паніки.
- Україна цілком логічно залучає запозичення, оскільки її економіка наразі не функціонує у повному режимі.
- Запозичення та міжнародна підтримка – нормальні явища у воєнний час.
Експерт припускає, що після завершення війни Україна матиме можливість здійснити реструктуризацію або списання частини боргів. Він навів приклад Греції, якій у 2016 році було списано 107 мільярдів євро боргів.
За словами Олега Саркіца, існує перспектива, що в майбутньому:
- Україна може отримати профіцит бюджету.
- Зайві кошти можуть бути спрямовані на відновлення країни, розвиток економіки і підтримку підприємництва.
Водночас експерт вважає, що одним із ефективних інструментів соціальної підтримки населення може стати адресне субсидування. Зараз встановлений однаковий тариф для мешканців із різним рівнем доходів не враховує їхні фінансові можливості.
Ось декілька ключових пунктів щодо цього механізму підтримки:
- За умов війни та неповноцінної роботи економіки несправедливо, що субсидії отримують усі без винятку.
- Люди, які не мають потреби у фінансовій допомозі, платять той самий тариф, що й ті, хто справді її потребує.
- Якщо тариф виросте до 6 гривень або за іншим сценарієм до 9,7 гривні за кіловат-годину, люди з більшими доходами зможуть платити більше.
- Пенсіонери з мінімальним доходом не впораються з такими змінами і потребуватимуть державної підтримки.
- Держава має компенсувати частину витрат через субсидії, які спрямовуватимуться саме на малозахищені категорії населення.
- Успіх цієї системи залежить від того, наскільки простою та прозорою буде процедура подачі документів та отримання допомоги.
Особливо важливо уникнути зайвої бюрократії. За словами Саркіца, оформлення субсидій і надання допомоги можна зробити доступним через цифрові платформи, наприклад, застосунок «Дія».
Він зауважив:
- Якщо процес буде швидким і доступним, така система працюватиме на користь як державного бюджету, так і громадян.
- Головне завдання — правильно організувати механізм, щоб підтримку справді отримували саме ті люди, які цього потребують.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково необхідно розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання і назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
